Trade - Anopheli

acts of cruelty

do not surmount

to a wish for death!

in all your travels

has it not occurred to you

that the fatal wound

Is but a consequence?

the will to live

ingrained in all

the abrasive shock

of flight or fight

fears raw grip

around our stomachs

guides our nerve

we jolt and vomit

we like to think ourselves

ordained in hierarchy

that we self crown

and we bear down

throwing our weight

the cudgel to and fro

so that everybody knows

where they reside

the woven sticks

bound with the fist

pendulum arm swings

and mesmerises

Chrononaut

deathless patron

whose eyes have seen

our cradle and grave

Yet missed the point

That life only has meaning

when fleeting?

It is the wealth of brevity

Yourself unhindered

Whose meandered path

Has served you endless splendour

Dare to judge us mere trifles?

(Sentinel) I judge for I do not know

the graze of sunlight

intimacy of touch

I am but a husk!

I am jealous

pain could be a joyous thing

to that which cannot know

each tense and vital blow

(Recipient) the component of you

who broods in singularities

with Galileo impetus

you watch inscrutable tides

to bask in stars ejecta

the gloss of lakes of mercury

and yet you crave this

orchestration of meat

that rots from genesis

until epiphanic death bed

I would gladly trade

to know your sight

trade your life

for my lack thereof?

It is an unfair trade

my meagre years

for your endlessness

Yet I am willing

(Sentinel) beneath my cowl hides

fields of Nero’s ash

the snap of bone

I am sepulchral

You will inherit

the terrible barrenness

the anguish of unfeeling

a soporous value

(Recipient) let me take your mask

unload this burden

For death is paralysis

and entropy

(Sentinel) unravel into me

and I into you,

for I now claim you

as my own

акти жорстокості

 не подолати

до бажання смерті!

у всіх ваших подорожах

вам це не спало на думку

що смертельна рана

Це але наслідок?

бажання жити

укорінений у всьому

абразивний удар

втечі чи бійки

боїться грубої хватки

навколо наших шлунків

керує нашим нервом

ми дригаємось і блюємо

ми любимо думати самі

визначені в ієрархії

що ми самовінчаємо

і ми зносимося

кидаючи нашу вагу

палиця туди-сюди

щоб усі знали

де вони проживають

плетені палички

зв'язаний кулаком

маятникові маятники

і гіпнотизує

Хронавт

безсмертний покровитель

чиї очі бачили

наша колиска і могила

Але упустив суть

Що життя має лише сенс

коли швидкоплинний?

Це багатство стислості

Вам безперешкодно

Чия звивистий шлях

Служив тобі нескінченної пишноти

Смієш судити нас за дрібниці?

(Sentinel) Я суджу, бо не знаю

випас сонячного світла

інтимність дотику

Я лише лушпиння!

Я ревную

біль може бути радістю

до того, що не може знати

кожен напружений і життєвий удар

(Одержувач) — ваш компонент

який роздумує над сингулярністю

з поштовхом Галілея

ти спостерігаєш за незбагненними припливами

 грітися в зірках викидати

блиск ртутних озер

і все ж ти жадаєш цього

оркестрування м’яса

що гниє від генезису

аж до епіфанічного смертного ложа

Я б із задоволенням торгував

щоб знати свій зір

торгуйте своїм життям

через мою їх відсутність?

Це нечесна торгівля

мої мізерні роки

за твою нескінченність

І все ж я хочу

(Страж) під моїм капотом ховається

поля попелу Нерона

клацання кістки

Я гробний

Ви отримаєте спадок

страшне безпліддя

мука безпочуття

сопористе значення

(Одержувач) дозвольте мені взяти вашу маску

розвантажити цей тягар

Бо смерть — це параліч

і ентропія

(Sentinel) розплутати в мені

і я в тебе,

бо я тепер претендую на вас

як мій власний