Ветер -

Ветер, тучи, я одна на всём этом белом свете.

Ветер, скучно, я одна и снова этот ветер.

Унеси меня, забери с собой.

Домик из огня, ветер, мне построй.

Я в огне буду жить,

Я в огне буду спать,

Из огня буду пить,

Сердце, разум сжигать.

Где-то ветер позовет тебя к себе дыханьем.

Скучно, вечер, полетишь за ним с одним желаньем.

Унеси меня, забери с собой,

Домик из воды, ветер, мне построй.

Я с водой буду спать,

Я в воде буду жить,

Буду сны ей читать,

Сердце, разум топить.

Видишь, ветер, как вода с огнем так рядом-рядом,

Только вместе быть не смогут только взглядом-взглядом.

А теперь лети, ветер-ветерок.

Ты же так хотел, но спасти не смог.

Я с огнем буду спать,

Ты в воде будешь жить,

Буду разум сжигать,

Будешь сердце топить.

Конечно, можно было по-другому расстаться

Возможно нам бы помогли остатки наших чувств

Вітер, хмари, я одна на всьому цьому білому світі.

Вітер, нудно, я одна і знову цей вітер.

Забирай мене, забери з собою.

Будиночок із вогню, вітер, мені побудуй.

Я у вогні житиму,

Я у вогні спатиму,

З вогню питиму,

Серце, розум спалювати.

Десь вітер покличе тебе до себе диханням.

Сумно, вечір, полетиш за ним з одним бажанням.

Забирай мене, забери з собою,

Будиночок з води, вітер, мені побудуй.

Я з водою буду спати,

Я у воді житиму,

Буду сни їй читати,

Серце, розум топити.

Бачиш, вітер, як вода з огнем так поруч,

Тільки разом бути не зможуть лише поглядом-поглядом.

А тепер лети, вітер-вітерець.

Ти ж так хотів, але врятувати не зміг.

Я з вогнем спатиму,

Ти у воді житимеш,

Буду спалювати,

Серце топитимеш.

Звичайно, можна було по-іншому розлучитися

Можливо нам би допомогли залишки наших почуттів