The Ballad of Oriana - Annwn

My heart is wasted with my woe, Oriana

There is no rest for me below, Oriana

When long dun wolds are ribb’d with snow

And loud the Norland whirlwinds blow

Alone I wander to and fro, Oriana

In the yew-wood black as night, Oriana

Ere I rode into the fight, Oriana

While blissful tears blinded my sight

By star-shine and by moonlight

I to thee my troth did plight, Oriana

She stood upon the castle wall, Oriana

She watch’d my crest among them all, Oriana

She saw me fight, she heard me call

When forth there stept a foeman tall

Atween me and the castle wall, Oriana

The bitter arrow went aside, Oriana

The false, false arrow went aside, Oriana

The damned arrow glanced aside

And pierced thy heart my love my bride

Thy heart, my life, my love, my bride, Oriana

They should have stabb’d me where I lay, Oriana!

How could I rise and come away, Oriana?

How could I look upon the day?

They should have stabb’d me where I lay

They should have trod me into clay, Oriana

Моє серце витрачено від горя, Оріано

Унизу для мене немає спокою, Оріано

Коли довгі пусті пасти вкриті снігом

І гучно дмуть норландські вихри

Один я блукаю туди й сюди, Оріана

У тисовому лісі, чорному, як ніч, Оріана

Перш ніж я вступив у бій, Оріано

Тоді як блаженні сльози засліпили мій зір

Від блиску зірок і від місячного світла

Мені до тебе, Оріано, не сталося

Вона стояла на стіні замку, Оріана

Вона спостерігала за моїм гербом серед усіх, Оріана

Вона бачила, як я бився, вона чула, як я кликав

Коли туди ступив високий ворог

Між мною і стіною замку, Оріано

Гірка стріла пішла вбік, Оріано

Неправдива, фальшива стріла пішла вбік, Оріано

Проклята стріла глянула вбік

І пронизала твоє серце моя люба моя наречена

Твоє серце, моє життя, моя любов, моя наречена, Оріана

Вони мали вдарити мене там, де я лежав, Оріано!

Як я могла встати й піти, Оріано?

Як я міг дивитися на день?

Вони повинні були вдарити мене там, де я лежав

Вони повинні були втоптати мене в глину, Оріано