Je Suis L'enfant Soleil - Anne-Marie David

Il est arriv du nord, et moi j’tais une enfant-soleil

Il a dit des mots plus forts et plus doux que le coton du ciel

Il a partag le pain et mon pre lui a donn un lit

«Tu commenceras demain, prs du chne gris»

Je n’ai pas rv de lui, je ne dormais pas

Etendue au pied du chne gris, je guettais son pas

Et tout un hiver brlant, notre amour a fait chanter la terre

Comme un recommencement, comme une prire

Il tait un homme-neige et moi j’tais une enfant-soleil

Le printemps sur son mange droulait pour nous ses arcs-en-ciel

S’il avait voulu partir, je n’aurais mme pas su pleurer

J’aurais gard le sourire qu’il m’avait donn

Quand des hommes sont venus, je n’ai pas compris

Au-devant de moi il a couru, vers le chne gris

Mais sans qu’il ait rien pu faire, le pige s’tait ferm sur lui

Ils ont remerci mon pre, puis ils sont partis

Il est retourn au nord, et moi j’tais une enfant-soleil

Il avait ses mains dehors et sur son dos le coton du ciel

Il a partag le pain et mon pre lui a donn un lit

Ce jour-l me parat loin, prs du chne gris

Він прийшов з півночі, а я була дитиною-сонцем

Він говорив слова голосніше й тихіше, ніж бавовна неба

Він поділився хлібом, а батько дав йому ліжко

«Завтра почнеш, біля сивого дуба»

Мені він не снився, я не спала

Лежачи біля підніжжя сірого дуба, я дивився на її кроки

І всю пекучу зиму наша любов співала землю

Як почати спочатку, як молитва

Він був сніговиком, а я – сонечком

Весна на своїй корості розгорнула нам веселки

Якби він хотів піти, я б навіть не знала, як плакати

Я б зберегла посмішку, яку він мені подарував

Коли прийшли чоловіки, я не зрозуміла

Переді мною він біг, до сірого дуба

Але він не міг нічого зробити, і пастка закрилася на ньому

Подякували батькові, потім пішли

Він повернувся на північ, а я була дитиною-сонцем

Він тримав руки, а на спині бавовна неба

Він поділився хлібом, а батько дав йому ліжко

Той день здається далеким, біля сивої діброви