Неразлучные - АнгелиЯ

Кто сказал, что нас больше нет?

Кто сказала, что слёзы — вода?

Мы с тобою ходим в рассвет по встречной

Кто сказал, что мы — это сон?

Летний сон, забытый вчера,

А сердца звучат в унисон навечно

Навечно

Не разлить водой, не отдать ветрам

Мы неразлучные

Где-то пьёт вино за чужим окном

Осень-разлучница

Нас больше не разлить водой, не отдать ветрам

Белым по белому

Что бы ни делали два светлых лучика

Мы неразлучные

Не разлить водой, не отдать ветрам

Кто сказал, что мы — это бред?

И следы все смыты водой,

А любовь включает нам свет незримо

Кто сказал, что мы — полюса?

Юг и Север — нам не сойтись,

А любовь согрелась в глазах любимых

Любимых

Не разлить водой, не отдать ветрам

Мы неразлучные

Где-то пьёт вино за чужим окном

Осень-разлучница

Нас больше не разлить водой, не отдать ветрам

Белым по белому

Что бы ни делали два светлых лучика

Мы неразлучные

Не разлить водой, не отдать ветрам

Не разлить водой, не отдать ветрам

Мы неразлучные

Где-то пьёт вино за чужим окном

Осень-разлучница

Нас больше не разлить водой, не отдать ветрам

Белым по белому

Что бы ни делали два светлых лучика

Мы неразлучные

Не разлить водой, не отдать ветрам

Хто сказав, що нас більше нема?

Хто сказала, що сльози — вода?

Ми з тобою ходимо в світанок по зустрічній

Хто сказав, що ми — це сон?

Літній сон, забутий вчора,

А серця звучать в унісон надовго

Надовго

Не розлити водою, не віддати вітрам

Ми нерозлучні

Десь п'є вино за чужим вікном

Осінь-розлучниця

Нас більше не розлити водою, не віддати вітрам

Білим по білому

Що б не робили два світлі лучини

Ми нерозлучні

Не розлити водою, не віддати вітрам

Хто сказав, що ми — це марення?

І сліди всі змиті водою,

А любов включає нам світло незримо

Хто сказав, що ми — полюси?

Південь і Північ - нам не зійтися,

А любов зігрілася в очах коханих

Улюблених

Не розлити водою, не віддати вітрам

Ми нерозлучні

Десь п'є вино за чужим вікном

Осінь-розлучниця

Нас більше не розлити водою, не віддати вітрам

Білим по білому

Що б не робили два світлі лучини

Ми нерозлучні

Не розлити водою, не віддати вітрам

Не розлити водою, не віддати вітрам

Ми нерозлучні

Десь п'є вино за чужим вікном

Осінь-розлучниця

Нас більше не розлити водою, не віддати вітрам

Білим по білому

Що б не робили два світлі лучини

Ми нерозлучні

Не розлити водою, не віддати вітрам