Любимая - Андрей Приклонский

Ты в жизни мне, как солнце светишь

Боюсь на миг расстаться я.

Меня как будто нет на свете,

Когда со мною нет тебя.

Любимая, твое дыханье с каждым днем все ближе.

Любимая, твое дыханье я за ним спешу.

Любимая, когда твое дыханье я не слышу,

Мне кажется, что сам я не дышу.

Тебя я как зарю встречаю,

как сон, как звездочку с небес

Тебе я жизнь свою вручаю

Приходишь ты и я воскрес

Любимая, твое дыханье с каждым днем все ближе.

Любимая, твое дыханье я за ним спешу.

Любимая, когда твое дыханье я не слышу,

Мне кажется, что сам я не дышу"

Ти в житті мені, як сонце світиш

Боюся на мить розлучитися я.

Мене ніби немає на світі,

Коли зі мною нема тебе.

Кохана, твоє дихання з кожним днем ​​все ближче.

Кохана, твоє дихання я за ним поспішаю.

Кохана, коли твоє дихання я не чую,

Мені здається, що сам я не дихаю.

Тебе я як зорю зустрічаю,

як сон, як зірочку з небес

Тобі я життя своє вручаю

Приходиш ти і я воскрес

Кохана, твоє дихання з кожним днем ​​все ближче.

Кохана, твоє дихання я за ним поспішаю.

Кохана, коли твоє дихання я не чую,

Мені здається, що сам я не дихаю.