Ночная - Андрей Козловский

Ночь за окошком.

Прощай - не скучай.

Снег - на ладошку, а кровь - горяча.

Что-то в глазах у бездомной собаки

От неудачи, от боли, от страха.

Пес кашлянет за моею спиной, -

Видно, ему по дороге со мной

Путать следы человека и зверя,

Не понимать, не любить и не верить.

Нечего нам ни терять, ни делить -

Жить для того, что нам хочется жить!

Нам и дойти-то всего до вокзала...

Что же за мною его увязало?

Поезд... Махну на прощанье рукой.

Пес, извини, мне не нужен такой:

Не потому, что нет места в вагоне,

А потому, что тебя я бездомней.

Слушай, - а может, мы тем и сильны,

Что никому ничего не должны.

Ніч за вікном.

Прощай – не нудь.

Сніг – на долоню, а кров – гаряча.

Щось в очах у бездомного собаки

Від невдачі, болю, страху.

Пес кашляне за моєю спиною, -

Мабуть, йому по дорозі зі мною

Плутати сліди людини і звіра,

Не розуміти, не любити та не вірити.

Нічого нам ні втрачати, ні ділити

Жити у тому, що хочеться жити!

Нам і дійти всього до вокзалу.

Що ж за мною його пов'язало?

Поїзд... Махну на прощання рукою.

Пес, вибач, мені не потрібен такий:

Не тому, що немає місця у вагоні,

А тому, що я тебе бездомний.

Слухай, - а може, ми тим і сильні,

Що нікому нічого не винні.