Я добрый! - Андрей Князев

Ты снова мне дерзишь, какая неудача,

А значит мне придется эту песню спеть,

Хоть это непростая для меня задача —

Мне в юности в ухо чихнул медведь

С большой сосны мне по лбу угодила шишка,

Неужто и природа стала за тебя?

А я ведь просто полная картина-книжка

Лежу у камина, боюсь огня

А ведь я добрый, я хороший,

Но как не можешь ты понять?

Когда вода чиста, когда растут цветы,

И жизнь тогда прекрасна и проста,

Но рвешь цветы и воду мутишь ты!

Вчера я в кабаке на сцену скромно вышел,

Про чистую любовь я песню затянул.

Едва народ меня услышал,

Я чуть в их насмешках не утонул

Я от судьбы уже не ожидаю чуда.

Я это заслужил, и мне себя не жаль.

Едва я рот раскрою, как ползут оттуда

Минорные стоны и в них печаль

А ведь я добрый, я хороший,

Но как не можешь ты понять?

Когда вода чиста, когда растут цветы,

И жизнь тогда прекрасна и проста,

Но рвешь цветы и воду мутишь ты!

Ти знову мені дерзиш, яка невдача,

А значить мені доведеться цю пісню заспівати,

Хоч це непросте для мене завдання—

Мені в молодості у вухо чхнув ведмідь

З великої сосни мені по лобі потрапила шишка,

Невже й природа стала за тебе?

А я адже просто повна картина-книжка

Лежу біля каміна, боюся вогню

А адже я добрий, я добрий,

Але як не можеш ти зрозуміти?

Коли вода чиста, коли ростуть квіти,

І життя тоді прекрасне і просте,

Але рвеш квіти і воду каламутиш ти!

Вчора я в кабаку на сцену скромно вийшов,

Про чисте кохання я пісню затяг.

Щойно народ мене почув,

Я трохи в глузуваннях не потонув

Я від долі вже не чекаю дива.

Я це заслужив, і мені себе не шкода.

Щойно я рот розкрию, як повзуть звідти

Мінорні стогін і в них сум

А адже я добрий, я добрий,

Але як не можеш ти зрозуміти?

Коли вода чиста, коли ростуть квіти,

І життя тоді прекрасне і просте,

Але рвеш квіти і воду каламутиш ти!