Карл - Андрей Князев

Должно быть выглядит все это очень странно

Смеюсь над тем, что совершил совсем недавно

Мерзавца Карла я убил на старой даче

Клянусь он сам того хотел, а я тем паче

Он, напиваясь, вел себя довольно скверно

И в его речи было брани черезмерно

Он много лгал и это было очевидно

Он полагал, что людям этого не видно

И я угрюмый шел обратно

И все мне было не приятно

Вверху, раскачивая кроны

Так издевательски вороны

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Едва пытался я призвать его к порядку

В ответ он бросил мне в лицо свою перчатку

И лишь до той поры я с ним тянул резину

Пока не обесчестил он мою кузину

Наутро с Карлом мы скрестили свои шпаги

Он дрался подло и в нем не было отваги

Остервенел и начал сходу он кидаться

Без колебаний продырявил я мерзавца

И я угрюмый шел обратно

И все мне было не приятно

Вверху, раскачивая кроны

Так издевательски вороны

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Мабуть, виглядає все це дуже дивно

Сміюся з того, що зробив зовсім недавно

Мерзотника Карла я вбив на старої дачі

Клянусь він сам того хотів, а тим більше.

Він, напиваючись, поводився досить погано

І в його промови було лайки надмірно

Він багато брехав і це було очевидно

Він вважав, що людям цього не видно

І я похмурий йшов назад

І все мені було не приємно

Вгорі, розгойдуючи крони

Так знущально ворони

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Щойно намагався я призвати його до порядку

У відповідь він кинув мені в обличчя свою рукавичку

І лиш до того часу я з ним тягнув гуму

Поки що не знечестив він мою кузину

На ранок з Карлом ми схрестили свої шпаги

Він бився підло і в ньому не було відваги

Остервенів і почав відразу він кидатися

Без вагань продирав я мерзотника

І я похмурий йшов назад

І все мені було не приємно

Вгорі, розгойдуючи крони

Так знущально ворони

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…

Кричали Карл…