Desert of Rain live 1994 - Andreas Vollenweider, Eliza Gilkyson

Life in the desert of rain

We are the people who live on this plain

Waking and sleeping we wander alone

Through the wind, the sand and the stones

And the rain flashes glimmers of gold

To pleasure our eyes in the cold

No long — ago songs to poison our souls

And tomorrow never unfolds

Here are no paintings

Here spin no tales

Here lives no poet

There’s no hiding ourselves

Hard are the flints of our hearts

They link us together and keep us apart

My path crossed yours in the dark

We touched and both saw the spark

And the spark grew to flame and white heat

As our spirits awoke to a thundering beat

And the drum sings the language of time

Where your rivers flow into mine

(a glow is in the desert of rain)

Here is a painting

Here spins a tale

Here is a poem

Here’s a shelter for us You move on, you move on…

Beyond the horizon you’re gone

And the rain flashes glimmers of gold

But I’m cold, i’m freezing cold

And cold is the blade that cuts deep

From the shadows of you to my waking sleep

And the drum says a tale has been born

While i live like a flame in a storm

You’ll be the painting

You’ll be the tale

You’ll be the poem

I will tell to myself

Життя в пустелі дощу

Ми люди, які живуть на цій рівнині

Прокидаючись і спячи, ми блукаємо самі

Крізь вітер, пісок і каміння

І дощ сяє відблисками золота

Щоб порадувати наші очі на морозі

Не давно — пісні, щоб отруїти наші душі

І завтра ніколи не розгорнеться

Тут немає картин

Тут не крутіть казок

Тут не живе жоден поет

Ми не ховаємося

Твердий кремінь наших сердець

Вони об’єднують нас і розлучають нас

Мій шлях перетнув твій у темряві

Ми доторкнулися, і обидва побачили іскру

І іскра переросла в полум’я й білий жар

Коли наш дух прокинувся від грімового удару

І барабан співає мову часу

Де твої річки впадають у мої

(сяйво в пустелі дощу)

Ось картина

Тут крутиться казка

Ось вірш

Ось для нас притулок Ти йдеш далі, ти йдеш далі…

За горизонтом вас немає

І дощ сяє відблисками золота

Але мені холодно, я мерзну

А холод — це лезо, яке глибоко ріже

Від твоїх тіней до мого сну

І барабан каже, що народилася казка

Поки я живу, як полум’я у бурі

Ви будете картиною

Ви станете казкою

Ви будете віршем

Я скажу самі собі