Бродяга - Andery Toronto

Что ты видишь в глазах, у бродяги который стоит на перроне

Ему лет за полтинник, но с виду возможно ты дал бы поболее

Он хотел бы уехать но некуда ехать и в этом причина

Почему поезда провожает, тот седовласый мужчина

Он побольше других знает как жизнь ломает я вижу по взгляду

Там внутри молодой паренёк, в талого верящий в правду

Он родился и вырос в стране, где всё стабильно и гладко

Он родился и вырос в стране, которой давно нет на картах

Перестройка построила что-то не то и другого не будет

90е дали свободу взамен поломав много судеб

Что копили в общак всей страной по итогу ушло по карманам

Кто сумел благодарны за ваучер, Чубайсу с Гайдаром

Все хотели зажить как живут те кто жизнь забирают легко

Все хотели летать высоко скинув бедность как цепи оков

Кто-то ехал надолго в места где закрыто решеткой окно

А кому то не так повезло

Где-то высоко над облаками

У судьбы на каждого из нас есть план

И тут горю не помочь слезами

Ведь моя страна не верит слезам

Он заехал в конце 90х, вернулся в конце нулевых

Подуставший на вид и тот буйный запал уже в ноль подутих

Ни семьи ни детей а дорога уже подвела к сорокету

Надо делать семью, надо делать детей, надо делать монету

Он нашёл себе жинку, сыграли по тихому скромную свадьбу

Через год детский смех наполнял небольшую уютную спальню

Он работал во всю, чтобы дома хватало, но там не хватало

Далеко до мечты, близко до криминала

Пару лет день сурка и когда впереди замаячила тема

Он не думал сойти, он устал уже думать о вечных проблемах

Пару лет было всё хорошо, он бы даже сказал что отлично

Если бы в один вечер его не поймали на сделке с поличным

И сегодня стоит этот грустный мужик провожая вагоны

Жена с дочкой ушли, вместе ними ушли его лучшие годы

Он хотел бы прожить эту жизнь по другому, хотя бы попытаться

Он прожил эту жизнь, но увы так и не смог разобраться

Где-то высоко над облаками

У судьбы на каждого из нас есть план

И тут горю не помочь слезами

Ведь моя страна не верит слезам

Що ти бачиш в очах, у бродяги який стоїть на пероні

Йому років за півтинник, але на вигляд можливо ти дав би більше

Він хотів би поїхати але нема куди їхати і в цьому причина

Чому поїзди проводжає, той сивий чоловік

Він більше за інших знає як життя ламає я бачу по погляду

Там усередині молодий хлопчина, що в талого вірить у правду

Він народився і виріс у країні, де все стабільно та гладко

Він народився і виріс у країні, якої давно немає на картах

Перебудова збудувала щось не те й іншого не буде

90е дали свободу замість зламавши багато доль

Що накопичували в общак всією країною за підсумком пішло по кишенях

Хто зумів вдячні за ваучер, Чубайсу з Гайдаром

Всі хотіли зажити як живуть ті, хто життя забирають легко

Усі хотіли літати високо скинувши бідність як ланцюги кайданів

Хтось їхав надовго у місця, де закрите ґратами вікно

А комусь не так пощастило

Десь високо над хмарами

Доля на кожного з нас має план

І тут горю не допомогти сльозами

Адже моя країна не вірить сльозам

Він заїхав наприкінці 90х, повернувся наприкінці нульових

Втомлений і той буйний запал уже в нуль подутих

Ні сім'ї ні дітей, а дорога вже підвела до сорокета

Потрібно робити сім'ю, треба робити дітей, треба робити монету

Він знайшов собі жінку, зіграли за тихим скромним весіллям.

Через рік дитячий сміх наповнював невелику затишну спальню.

Він працював на всю, щоб удома вистачало, але там не вистачало

Далеко до мрії, близько до криміналу

Пару років день бабака і коли попереду замаячила тема

Він не думав зійти, він уже втомився думати про вічні проблеми

Пару років було все добре, він би навіть сказав що чудово

Якби в один вечір його не впіймали на угоді на місці злочину

І сьогодні стоїть цей сумний чоловік проводжаючи вагони

Дружина з донькою пішли, разом ними пішли його найкращі роки

Він хотів би прожити це життя інакше, хоча б спробувати

Він прожив це життя, але на жаль так і не зміг розібратися

Десь високо над хмарами

Доля на кожного з нас має план

І тут горю не допомогти сльозами

Адже моя країна не вірить сльозам