Disclosed - Ancestral Legacy

The art of longing without loss, to welcome night just like the day.

I close my eyes the one last time, and hope it all will go away.

And there is nothing I can do, but wait and count the tears that fall,

don’t try to fake what you don’t feel, I’ve lost again, I’ve tried it all.

So afraid to ask for help, and still too weak to be alone.

In my dreams at night I ask;

how may an angel break my heart?

Now my pretense has been disclosed, I try to hide when daylight fade,

my heart is way too easy catch, my soul is such an easy trade.

And if you see the misery, my eyes reflects the dying hope, to turn the time

before all ends, to get my hands on the last rope.

I wasted days I wasted nights, I fall asleep I wish I never had woke up.

To end these neverending fights, I fall asleep at night and never more wake up.

In the shadow of the darkness — I would give my life to see the other side.

Bitterness silenced these emotions.

I rise above the ones who tried to keep me down.

Мистецтво туги без втрат, зустріти ніч, як день.

Я востаннє заплющу очі і сподіваюся все це пройде.

І я нічого не можу зробити, окрім чекати і рахувати сльози, які падають,

не намагайтеся вигадувати те, що ви не відчуваєте, я знову програв, я спробував усе.

Такий боїшся попросити допомоги, і все ще надто слабкий, щоб бути на самоті.

У снах уночі я запитую;

як ангел може розбити моє серце?

Тепер мій притвор розкритий, я намагаюся сховатися, коли денне світло згасає,

моє серце занадто легко зловити, моя душа — така легка торгівля.

І якщо ти бачиш нещастя, мої очі відображають вмираючу надію, щоб перевернути час

перед усіма кінцями, щоб дотягнутися до останньої мотузки.

Я тратив дні, тратив ночі, засинаю, бажав би, що ніколи не прокинувся.

Щоб закінчити ці нескінченні бійки, я засинаю вночі й більше ніколи не прокидаюся.

У тіні темряви — я б віддав своє життя, щоб побачити інший бік.

Гіркота заглушила ці емоції.

Я піднімаюся над тими, хто намагався мне утриматись.