Modern Age - Anberlin

Why so afraid to fall?

That was then, and this is now.

Horizons look different in a modern age.

Are we all lost, are we all lost in here?

Fall asleep alone.

Safer then the off-chance,

Of getting your heart attacked, one more time.

Will you ever come, will you ever come alive again?

Don’t we all, want to be loved?

Don’t we all, write our own song?

Let our silence break tonight!

Don’t we all, learn right from wrong?

And don’t we all, want to be loved?

Let our silence break tonight!

Come now, elusive sigh.

Open up their eyes to see,

So many of us, are just the same as you.

Have we all hid, have we all hid ourselves from friends?

So much else to give.

This is Hell, and that is Him.

Close your eyes, imagine they are holding you.

Will you ever find, will you ever find the words to give?

(Sing it!) Don’t we all, want to be loved?

(Sing it!) Don’t we all, write our own song?

Let our silence break tonight!

(Sing it!) Don’t we all, learn right from wrong?

(Sing it!) And don’t we all, want to be loved?

Let our silence break tonight!

(Let our silence break tonight!)

There’s more life, we have to lose here.

The more we give away!

You just will never keep the promises!

If all we hold is yesterday!

Sing it!

Sing it!

(Let our silence break tonight.)

(Sing it!) Don’t we all, want to be loved?

(Sing it!) Don’t we all, write our own song?

Let our silence break tonight!

(Sing it!) Don’t we all, learn right from wrong?

(Sing it!) And don’t we all, want to be loved?

Let our silence break tonight!

Sing it!

(Let our silence break tonight!)

Sing it!

(Let our silence break tonight!)

Чому так боїшся впасти?

Це було тоді, а це зараз.

У сучасну епоху горизонти виглядають інакше.

Ми всі загубилися, ми всі загубилися тут?

Засинати на самоті.

Безпечніше, ніж випадково,

Щоб отримати серцевий напад, ще раз.

Ти колись прийдеш, чи оживеш колись?

Хіба ми всі не хочемо бути коханими?

Чи не всі ми пишемо свою пісню?

Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!

Хіба ми всі не вчимося правильного з поганого?

І чи не всі ми хочемо бути коханими?

Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!

Давай, невловиме зітхання.

Відкрийте їм очі, щоб побачити,

Багато з нас такі ж, як і ви.

Чи всі ми ховалися, чи всі ми ховалися від друзів?

Ще багато чого можна дати.

Це Пекло, а це Він.

Закрийте очі, уявіть, що вони тримають вас.

Чи знайдете ви коли-небудь слова, щоб дати?

(Співайте!) Хіба ми всі не хочемо, щоб нас любили?

(Співайте!) Хіба ми всі не пишемо власну пісню?

Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!

(Співайте!) Хіба ми всі не вчимося правильного з поганого?

(Співайте!) А чи не всі ми хочемо, щоб нас кохали?

Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!

(Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!)

Тут є більше життя, ми мусимо втратити.

Чим більше ми даруємо!

Ви просто ніколи не дотримаєте обіцянок!

Якщо все, що у нас — вчора!

Заспівай!

Заспівай!

(Нехай наша тиша розірветься сьогодні ввечері.)

(Співайте!) Хіба ми всі не хочемо, щоб нас любили?

(Співайте!) Хіба ми всі не пишемо власну пісню?

Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!

(Співайте!) Хіба ми всі не вчимося правильного з поганого?

(Співайте!) А чи не всі ми хочемо, щоб нас кохали?

Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!

Заспівай!

(Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!)

Заспівай!

(Нехай сьогодні ввечері розірветься наша тиша!)