Фобия - Анастасия Тиханович

Мир перевернул, и просто ушел ты.

Оставив мысли мне.

Еще не враги, но так далеки мы.

Слышишь?

Так невесомы мы, были с тобой одни до темна.

Так неприступно, мы любили с тобою дни до конца.

Припев:

И слова летели в спину,

Удержала свои слезы с силой я.

Ты — моя фобия!

Я тебя любила.

И в душе, прошу тебя — прости меня.

Ты — моя фобия.

Что ты знал о любви, прошу не молчи, как лезвие внутри.

Сломана нить и нет спасенья.

Слышишь?

Так невесомы мы, были с тобой одни до темна.

Так неприступно, мы любили с тобою дни до конца.

Припев:

И слова летели в спину,

Удержала свои слезы с силой я.

Ты — моя фобия!

Я тебя любила.

И в душе, прошу тебя — прости меня.

Ты — моя фобия.

И слова летели в спину,

Удержала свои слезы с силой я.

Моя фобия!

Моя фобия!

И слова летели в спину,

Удержала свои слезы с силой я.

Ты — моя фобия!

Я тебя любила.

И в душе, прошу тебя — прости меня.

Ты — моя фобия.

Світ перевернув, і просто пішов ти.

Залишивши думки мені.

Ще не вороги, але так далекі ми.

Чуєш?

Так невагомі ми, були з тобою одні до темряви.

Так неприступно, ми любили з тобою дні до кінця.

Приспів:

І слова летіли в спину,

Утримала свої сльози із силою я.

Ти моя фобія!

Я тебе любила.

І в душі, прошу тебе — пробач мені.

Ти моя фобія.

Що ти знав про любов, прошу не мовчи, як лезо всередині.

Зламана нитка і немає порятунку.

Чуєш?

Так невагомі ми, були з тобою одні до темряви.

Так неприступно, ми любили з тобою дні до кінця.

Приспів:

І слова летіли в спину,

Утримала свої сльози із силою я.

Ти моя фобія!

Я тебе любила.

І в душі, прошу тебе — пробач мені.

Ти моя фобія.

І слова летіли в спину,

Утримала свої сльози із силою я.

Моя фобія!

Моя фобія!

І слова летіли в спину,

Утримала свої сльози із силою я.

Ти моя фобія!

Я тебе любила.

І в душі, прошу тебе — пробач мені.

Ти моя фобія.