Temporale - Anagogia, Zuli

Guardo il cielo e allargo le braccia come una mantide

Io sono il nero, la minaccia alla grandine

La nuvola che non si avverte quando piove

La goccia che scende in picchiata e punta il cuore

Perché so-no fuori da molto

Suo-no tuoni d’assordo

Un col-po e muori tieniti pronto

Ti piombo addosso con tutta la rabbia che posso

Ho tante di quelle cose da rivendicare

Che le vedo impossibili da dimenticare

E a stare con il male poi diventi male

Ed è normale se ti trattano da stronzo cresci stronzo uguale

(RIT:)

Conta il tempo che non hai e che non puoi controllare

Supero i limiti che ho e non dimenticare

Puoi farti spazio se Dio vuole dopo il temporale

Prima che il tempo cambi e non puoi stare a guardare

Supera i limiti che hai e non dimenticare

Può farsi spazio il sole solo dopo il temporale

Dentro ho spesso cosí tanta tristezza

Che anche se mi becca un fulmine non mi spezza

E non ci vivo se non scrivo e canto

Impossibile farso come strappare un sorriso al muro del pianto

E tu sembra che ci provi gusto a trattarmi come una merda

E ci ripensi ora che tocchi terra

Mentre il mio occhio osserva la tua faccia che si schiaccia sull’asfalto

Sperando che di te non mi rimanga più di tanto

Adesso viaggio verso il cielo anche se in qlto faccio un salto pur di essere un

po' più vicino al traguardo

Ma più di un salto cado a vuoto

Dentro un mare pieno d’odio

Dove non nuoto e ci affogo

(RIT:)

Sposto la tenda

Fuori cielo grigio piombo io non lascio che mi prenda

Il grigio si concentra in questo cielo lo sfacielo che nemmeno si commenta

Fumo quest’erba e i miei polmoni si destreggiano

Le ragazze prendon sentimenti e ci palleggiano

Mi fate cosí schifo che a parlarne sale il vomito

Ora mai ho le corde vocali che galleggiano

Metto l’anima in pace non ti penso mo

Tutto questo male chiuso dentro io non riesco più a tenermelo

O mi riprendo no m’ora so che le donne sono come i temporali vanno e vengono

(RIT:)

Я дивлюся на небо і розводжу руки, як богомол

Я чорний, загроза граду

Хмара, яка не відчувається під час дощу

Крапля, яка спускається вниз і вказує на серце

Тому що я був на вулиці протягом тривалого часу

Звук оглушливого грому

Один постріл і ти помреш, готуйся

Я накидаюся на тебе з усією люттю, на яку можу

У мене так багато речей, на які я можу претендувати

Який я вважаю неможливою забути

І бути зі злом, тоді ти стаєш злим

І це нормально, якщо вони ставляться до тебе як до мудака, ти таким же виростаєш мудаком

(RIT:)

Порахуйте час, якого у вас немає і який ви не можете контролювати

Я виходжу за межі своїх можливостей і не забуваю

Ви можете звільнити місце, якщо воля Бога після грози

До того, як погода зміниться, і ви не зможете дивитися

Виходьте за межі, які у вас є, і не забувайте

Сонце може звільнити для нього місце лише після грози

Всередині мене часто так багато смутку

Навіть якщо в мене вдарить блискавка, вона мене не зламає

І я там не живу, якщо не пишу й не співаю

Неможливий фарс, як вирвати усмішку зі стіни плачу

І, здається, ти любиш ставитися до мене як до лайна

І подумайте ще раз, коли він впав на землю

Поки моє око спостерігає за твоїм обличчям, яке розбивається об асфальт

Сподіваюся, що ти у мене небагато

Тепер я подорожую до раю, навіть якщо тут я роблю стрибок, щоб бути

трохи ближче до фінішу

Але більше, ніж один стрибок, я падаю порожнім

Всередині море, повне ненависті

Де я не плаваю і я тону

(RIT:)

Я пересуваю намет

Зі свинцевого сірого неба я не дозволяю забрати мене

У цьому небі зосереджена сірість, ветхість, яку навіть не коментують

Я курю цю траву, і мої легені жонглюють

Дівчата відчувають почуття, і вони ведуть це

Ти викликаєш у мене таку огиду, що від розмови про це тебе рве

Тепер у мене ніколи не плавають голосові зв’язки

Я заспокою душу, про тебе я зараз не думаю

Я не можу тримати все це зло всередині себе

О я не одужаю, я знаю, що жінки схожі на грози приходять і йдуть

(RIT:)