Os Búzios - Ana Moura

Havia a solidão da prece no olhar triste

Como se os seus olhos fossem as portas do pranto

Sinal da cruz que persiste, os dedos contra o quebranto

E os búzios que a velha lançava sobre um velho manto

À espreita está um grande amor mas guarda segredo

Vazio tens o teu coração na ponta do medo

Vê como os búzios caíram virados p’ra norte

Pois eu vou mexer o destino, vou mudar-te a sorte (bis)

Havia um desespero intenso na sua voz

O quarto cheirava a incenso, mais uns quantos pós

A velha agitava o lenço, dobrou-o, deu-lhe dois nós

E o seu padre santo falou usando-lhe a voz

Some of a lonely pray in her sad look

As though her eyes were doors to her tears

One sign of the cross as usual, her fingers crossed protecting against the spell

and there spread the winkles she tossed over an worn old mantle

One great love is waiting for you, but don’t tell anybody about this

You’ve been carrying your heart empty at the verge of fear

See the way the winkles have fallen, turned down to the north

But I’ll trick the destiny, and change your fortune

There was some of an intense dispair in her voice

The room smells of incense and thousand another fragances

The old woman shakes the scarf, folds it and ties its edges twice

And then a sovereign spirit speaks through her voice

Havia a solidão da prece no olhar triste

Como se os seus olhos fossem as portas do pranto

Sinal da cruz que persiste, os dedos contra o quebranto

E os búzios que a velha lançava sobre um velho manto

À espreita está um grande amor mas guarda segredo

Vazio tens o teu coração na ponta do medo

Vê como os búzios caíram virados p’ra norte

Pois eu vou mexer o destino, vou mudar-te a sorte (bis)

Havia um desespero intenso na sua voz

O quarto cheirava a incenso, mais uns quantos pós

A velha agitava o lenço, dobrou-o, deu-lhe dois nós

E o seu padre santo falou usando-lhe a voz

Деякі самотні молитви в її сумному погляді

Наче її очі були дверима для сліз

Один знак хреста, як зазвичай, її пальці схрещені, щоб захистити від заклинання

а там розкинула морщинки, які вона накинула на зношену стару мантію

Одна велика любов чекає на вас, але нікому про це не кажіть

Ви несли своє серце порожнім на межі страху

Подивіться, як опустилися морки, повернувшись до півночі

Але я обдурю долю і зміню твій стан

У її голосі була якась сильна розпач

У кімнаті пахне ладанами та тисячею інших ароматів

Стара трясе хустку, складає і двічі зав’язує краї

А потім суверенний дух промовляє її голосом