Something Secular -

Those of us born with silver spoons and diamonds for eyes invest in plagues to

sell you new symptoms.

Spend our Sundays accepting the professionals placebos in pews.

Take it from a guy who vomits up his memories, rot my own teeth while scraping

all of my skin off.

Cause I read somewhere that vanity is new mortal sin.

My mask’s removed.

I just can’t tell if I’m you or me, since the preacher man exorcized the demons

in me.

My mask is remodeled.

I just want to be who I used to be.

Used my ribs like ladder rungs and let the doubt climb up me.

My mask is the old

Marooned on an planet forever a child.

Holding hands with hospice,

losing ties with faith

Don’t pick yourself up to extend and break your fall irritability, impatience,

infuriation, irritation, in an instant, pat yourself on the back before you

stab it leave the debt to nobody, never reproduce, sad sorry sappy solitude

through substance.

I just can’t starve myself when it comes to the attention of the lord.

I gave the church all my god damned money to scribble new folklore.

On the guts of a dead forest, like a walk to the ocean that never stops.

I gave that god damned damsel all the alimony to keep her meth mouth shut about

the waters.

Corrode your humanity with social networking, type your life everything,

everything, everything is outside the single bedroom

Grow tired of the smell of depression seeping off your sheets.

kiss the devil on

the lips, pay a demon o suck your dick talk shit, eat shit, be shit,

tuck in your shirt.

Your revolution is a waste of time.

Your uprising is just cracks in the pavement, when you’re chalk outlines.

I’ve made a conscious decision to conform, my faith in denial is reborn.

Give me a salary or give me back, distract distract distract distract

My wit has quit, my desires have retired.

With every clawing night

I’ll take credit with the meek and sink my teeth into defeat.

Who’s gonna save you when you’re cradling your own grave?

When the hills fill with damned (and I won’t be there)

I’m saved, we’re saved.

Shrug, shake, dust that devil off your shoulder.

Ті з нас, що народилися зі срібними ложками та діамантами для очей, вкладають гроші в епідемію

продати вам нові симптоми.

Проводьте наші неділі, приймаючи плацебо професіоналів на лавках.

Візьміть це від хлопця, який відригує свої спогади, гнию мої власні зуби під час шкрібання

вся моя шкіра.

Бо я десь читав, що марнославство — це новий смертний гріх.

Мою маску знято.

Я просто не можу сказати, ти я чи я, оскільки проповідник вигнав демонів

в мені.

Моя маска перероблена.

Я просто хочу бути тим, ким був раніше.

Використав свої ребра, як сходи, і дозволив сумнівам піднятися на мене.

Моя маска стара

Залишився на планеті назавжди дитиною.

Взявшись за руки з хоспісом,

втрата зв'язків з вірою

Не намагайтеся продовжити і зламати свою дратівливість, нетерпіння,

лють, роздратування, миттєво погладьте себе по спині перед собою

заколоти це залишити в борг нікому, ніколи не відтворити, сумно вибач соковита самотність

через речовину.

Я просто не можу морити себе голодом, коли доходить увага лорда.

Я віддав церкві всі свої прокляті гроші, щоб написувати новий фольклор.

На кишках мертвого лісу, як прогулянка до океану, що ніколи не зупиняється.

Я дав цій проклятій дівчині всі аліменти, щоб вона тримала язик на замку

води.

Роз'їдайте свою людяність соціальними мережами, введіть своє життя все,

все, все за межами одномісної спальні

Втомитеся від запаху депресії, що просочується з ваших простирадл.

поцілувати диявола

губи, плати демону о висмоктати свій член, говорити лайно, їсти лайно, бути лайном,

заправити сорочку.

Ваша революція — марна трата часу.

Твоє повстання — це лише тріщини на тротуарі, коли ти — крейдові контури.

Я прийняв свідоме рішення підпорядкуватись, моя віра у заперечення переродилася.

Дайте мені заробітну плату або поверніть мені, відволікайте, відволікайте

Мій розум зник, мої бажання зникли.

З кожною ніччю пазурів

Я візьму собі заслугу в лагідних і втоплюю зуби в поразку.

Хто врятує вас, коли ви будете колись власну могилу?

Коли пагорби наповнюються проклятими (і мене там не буде)

Я врятований, ми врятовані.

Знизай плечима, струсни, зітріть цього диявола з плеча.