Iconoclasm -

What have I become

A leader of a tribe

A tribe who hates their God

Their countenance has fallen

A cold and bleak horizon stretched across our time

Am I real?

Am I real?

The foundations of mountains are set ablaze, and the tongues of men confounded

I have left nothing alive of the enemy;

their people are as a fading memory

Precious stones and pearls I have pild up with their bodies to be burnd

Not one cattle, neither the vestiges of their Gods have I taken for the spoil

And yet my children rose up to play

Tempted away by such gilded nothings, the seeds of dissension were sewn from

within

Wandering eyes found fixed upon the bust of the Whore of Babylon

A gradual pollution has caked the walls of their lungs

Breathing the fumes of dead flesh

Bones scattered in the ashes

They have sewn shut the mouths of prophets, urging them:

«Prophesy not unto us right things, speak unto us smooth things,

prophesy deceits,»

«Get you out of the way, turn aside out of the path, cause the Lord to cease

from before us.»

Rolling and writhing in the mud, like unto beasts

Sinking into the bottomless pit

Яким я став

Вождь племені

Плем’я, яке ненавидить свого Бога

Їхнє обличчя впало

Холодний і похмурий горизонт простягнувся через наш час

Я справжній?

Я справжній?

Підвалини гір спалені, і язики людей збентежені

Я не залишив нічого живого від ворога;

їхні люди – як згасаюча пам’ять

Коштовне каміння й перли я зібрав з їхніми тілами, щоб спалити

Ні однієї худоби, ні залишків їхніх богів я не взяв на здобич

І все-таки мої діти встали грати

Спокушені такими позолоченими нікчемами, з них були зшиті зерна розбрату

всередині

Блукаючі очі знайдено прикутими до бюста Вавилонської повії

Поступове забруднення склеїло стінки їхніх легенів

Дихаючи випарами мертвої плоті

Кістки, розвіяні в попелі

Вони зашивали уста пророкам, закликаючи їх:

«Не пророкуйте нам справедливих речей, говоріть нам плавних речей,

пророкувати обман»

«Зійди з дороги, зверни зі шляху, нехай Господь перестане

перед нами».

Кочуються й корчаться в багнюці, як звірі

Занурюючись у бездонну яму