Lament - Alogia

Jos uvek ja secam se, tih godina lutasmo bezbrizno mi

Pod zvezdama iz sazvezdja nase mladosti

I secam se osmeha tvog, ociju tugu sto odase ti

I tvojih reci pred put bez povratka…

Drugovi odlazim, dobro pamtite ono sto cu reci sad

Zivot je kao predivan san, brzo se prekine

Novembar, iznad nas kisni oblaci sazvezdje prekrili

Necujno, jedna zvezda je svoj kratak san odsanjala…

Sve bajke sad daleke su

Svi snovi prazni sad postali su

Neka tisina se davno uvukla u nas

I mozda nas gledas sad ti

Mozda se smejes sa zvezdama svim

Vidim ti oci-zvezdani sjaj bez granica

Bili smo drugovi, iste snove smo brzbrizno sanjali

Leteli na krilima vecnosti do sazvezdja

Slutili nismo mi da ces vecno u sazvezdju ostati

Neka te nase zvezde sad cuvaju tu umesto nas…

Vecni sjaj nek dosegne sve delove svemira

Jedan tren nek zastane sve

Do sazvezdja tada mladosti jedne nek cuje se glas…

«Molim te sacuvaj mesto za nas!»

Я її досі пам’ятаю, в ті роки ми безтурботно блукали

Під зорями із сузір'я нашої молодості

І я пам'ятаю твою посмішку, ту печаль, що зраджує тебе

І твої слова перед дорогою неповернення...

Товариші, я йду, добре пам'ятайте, що я зараз скажу

Життя як прекрасний сон, воно швидко закінчується

Листопад, над нами дощові хмари вкрили сузір'я

Мовчки одна зірка приснилася свій короткий сон…

Усі казки тепер далеко

Усі мрії тепер порожні

Якась тиша закралася до нас давно

І, можливо, ти зараз спостерігаєш за нами

Можливо, ти смієшся разом із зірками

Я бачу твої очі-зірки без меж

Ми були друзями, нам швидко снилися одні й ті ж сни

Вони полетіли на крилах вічності до сузір’їв

Ми навіть не підозрювали, що ти залишишся в сузір’ї назавжди

Нехай наші зірки тримають вас там замість нас...

Нехай вічна краса досягне всіх частин Всесвіту

Нехай все зупиниться на мить

Хай голос лунає до сузір’я юності тоді…

«Будь ласка, збережіть для нас місце!»