Hablo - Almost Blue

Ah, ya

Vamos

Jazz

Hablo a deshoras

Hablo conmigo o hablo a solas

Hablo de más o no hablo mucho, depende la hora

Depende cuando, depende a con quién esté hablando

También depende de si hay alguien escuchando

Amo el silencio cuando hay sonidos que me alteran

Odio las risas que ocultan una pena interna

Para no demostrarle, mejor no distraerla

Hablando cualquier tontería que reír le hiciera

Afuera me perdí buscando una vida nueva

Adentro de mí hay más, amor rencor y guerra

Una balanza que se inclina como en la tierra

Con dinero soy alguien, sin el valgo una mierda

Hablo de lo que pesa si se menciona

Del amor que no fue, de las promesas rotas

Hablo de todo lo que duele cuando se nombra

Y callo para variar, tengo tiempo de sobra

Le dije que no se marchara, que por ahora

Quería que supiera que todo ha cambiado

El cielo no es azul, el día está nublado

Las calles siguen grises y hay otro a su lado

Me dijo que no importa, que todo ha pasado

Que le daba lo mismo, que olvidara el pasado

Hablo de ser lo que se busca y andar perdido

Para toparse con lo inesperado

Los niños van al cielo a falta de pecados

Tú y yo arderemos por los cometidos

Casi muero y de milagro sigo vivo

Esto es sólo el comienzo, gracias por lo vivido

о так

Давай

Джаз

Я розмовляю в неробочий час

Я розмовляю сам із собою чи розмовляю сам?

Я говорю занадто багато або я говорю мало, це залежить від часу

Це залежить від того, з ким ти розмовляєш

Це також залежить від того, чи хтось слухає

Я люблю тишу, коли мені заважають звуки

Я ненавиджу сміх, який приховує внутрішній смуток

Щоб її не показувати, краще її не відволікати

Говорити будь-яку нісенітницю змусить його сміятися

Надворі я заблукав у пошуках нового життя

Всередині мене є більше: любов, злоба та війна

Терези, що нахиляються, як на землі

З грошима я хтось, без них я вартий лайна

Я говорю про те, що це важить, якщо це згадується

Про любов, якої не було, про порушені обіцянки

Я говорю про все, що болить, коли це називається

А я для різноманітності мовчу, часу вдосталь

Я сказав йому не йти, поки що

Я хотів, щоб ти знав, що все змінилося

Небо не блакитне, день похмурий

Вулиці все ще сірі, а поруч з ним інший

Він сказав мені, що це не має значення, що все сталося

Щоб йому було байдуже, щоб він забув минуле

Я говорю про те, щоб бути тим, чого хочуть, і ходити втраченим

Зіткнутися з несподіваним

Діти потрапляють в рай без гріхів

Ми з тобою будемо горіти за віддане

Я мало не загинув і дивом досі живий

Це тільки початок, дякую за досвід