Взорванные - Алкоголь После Спорта

Говорят в этой жизни сложно крутиться.

Но мы здесь, и набираем эти обороты из принципа.

Страна подвисает на шприце, в двери стучат приставы.

Это голодная пристань, смотри пристальней.

Твои потёмки сознания всем, увы, до яркой лампы.

Люди ведь друг друга очень любят обманывать.

И не всегда ублюдки выхватывают.

А для успеха, знаешь, не хватает только одного лишь таланта.

Это Москва, по сторонам ебл*м не щёлкай.

Только взорванных встречают с почётом.

Щас вещают с улиц учёные поднявшись.

Не забывай, с кем ты ползал, сучёныш.

У нас всё нормально с учётом.

Разделим на всех, даже если там чётно.

Ну, ты чё?

Давай не грузись, старичок.

Жизнь ведь так быстро течёт, в тишине стану сверчком.

В толпе наблюдаю молчком.

Снаружи спокоен, а внутри как заведённый волчок.

В бардачке травмат от Grand Power.

Турецкий дробач запрятан в багажник.

По жизни каждый день себе ставим задачи.

Ясно цель обозначив.

Своим присутствием эти места озадачили.

На пятак и без сдачи, цепани чё похавать для брачо.

Мы подождём тебя в тачке.

Мы под дождём, но обойдёмся без плащика.

Я помню первые кроссы, помню, сколько было лет.

Помню, где-то лет девять и «найки» были на мне.

Помню тусы не в себе, но время учит ошибаться.

Кто-то думал кто мы, а потом решил остаться.

Кто-то был знакомым, а теперь левые пацы.

Дым и алкоголь помогали в ситуациях.

Потом ху*вый сон, родители в нотациях.

Пора браться за ум, с какой стороны взяться.

Много предложений, много разных вариаций.

Мысли в напряжении все кружат в ритме танца.

Не думал головой, питался информацией,

Записывая фразы на ту старую тетрадь.

Протаптывал асфальт в давно поношенных кроссовках.

Типо старый Комптон, ЮАО тебя запомнит.

Нас на старых фотках, как одну из тех историй.

Сотрётся куча копий, будет пох*й на исход.

Кто без духа, тот и сдох под смену всех погод.

Не вывозя врагов, просто ты падать был готов.

Ты п*здел, что из низов, но твоих слов не стоит рубль.

Жизнь будто бы в урне, и ты сам всё портишь, дурень.

Давай сыграем с тобой в игру, где ты мой друг.

Кормим акул из рук, целуем в губы смерть-старуху.

Смотрим порн*ху, где еб*т уши наивных.

Кто-то клялся на крови, чью-то дочку водкой поили.

Братух, откропали мне.

Родня по линии отца — не сахар.

Инкасатор держит руку на волыне.

Кто-то тонул в говне по горло и кричал: «Помоги мне!»

Чей-то грех тяжелее гири, а ты не ври мне.

Глаза скажут правду при любых раскладах.

Кому-то прилетел по еб*лу приклад автомата.

Нас кормят гавном, говоря, что это шоколад.

Шкала доверия падает, давление скачет хуже клоунов на эстраде.

Эта песня не прокатит для хит-парада на радио.

Эта песня покатится тебе в спину, как камень с горы.

Со мной не надо на вы, я простой как и ты.

Уходя нах*й шевели быстрее копытами.

Оставляя за собой двери открытыми.

По горло сытые от подачек судьбы.

Что сыпятся с неба, мы не секта.

Но все, кого притянули к себе, наши ребята.

Кому леща там, кому краба.

Кажуть в цьому житті складно крутитися.

Але ми тут, і набираємо ці обороти з принципу.

Країна підвисає на шприці, у двері стукають пристави.

Це голодна пристань, дивись пильніше.

Твої темряви свідомості всім, на жаль, до яскравої лампи.

Адже люди один одного дуже люблять обманювати.

І не завжди ублюдки вихоплюють.

А для успіху, знаєш, не вистачає лише одного лише таланту.

Це Москва, по сторонах ебл*м нелужкою.

Тільки підірваних зустрічають із пошаною.

Зараз мовлять з вулиць вчені піднявшись.

Не забувай, з ким ти повзав, сученя.

У нас все нормально з урахуванням.

Поділимо на всіх, навіть якщо там парно.

Ну, ти?

Давай не завантажись, дідусю.

Адже життя так швидко тече, в тиші стану цвіркуном.

У натовпі спостерігаю мовчки.

Зовні спокійний, а всередині як заведений дзига.

У бардачку травмат від Grand Power.

Турецький дробач захований у багажник.

По житті щодня собі ставимо завдання.

Ясно ціль позначивши.

Своєю присутністю ці місця спантеличили.

На п'яток і без здачі, цепані що поховати для брачо.

Ми зачекаємо тебе в тачці.

Ми під дощем, але обійдемося без плащика.

Я пам'ятаю перші кроси, пам'ятаю, скільки було років.

Пам'ятаю, десь років дев'ять і «найки» були на мені.

Пам'ятаю туси не в собі, але час вчить помилятися.

Хтось думав хто ми, а потім вирішив залишитися.

Хтось був знайомим, а тепер ліві паци.

Дим та алкоголь допомагали в ситуаціях.

Потім ху*вий сон, батьки в нотаціях.

Пора братися за розум, з якого боку взятися.

Багато речень, багато різних варіацій.

Думки в напрузі все кружляють у ритмі танцю.

Не думав головою, харчувався інформацією,

Записуючи фрази на той старий зошит.

Протоптував асфальт у давно поношених кросівках.

Ніби старий Комптон, ЮАО тебе запам'ятає.

Нас на старих фотках, як одну з тих історій.

Зітреться купа копій, буде поганий на вихід.

Хто без духу, той і здох під зміну всіх погод.

Не вивозячи ворогів, просто ти падати був готовий.

Ти зробив, що з низів, але твоїх слів не коштує рубль.

Життя ніби в урні, і ти сам усе псуєш, дурень.

Давай зіграємо з тобою в гру, де ти мій друг.

Годуємо акул з рук, цілуємо в губи смерть-стару.

Дивимося порні, де є вуха наївних.

Хтось клявся на крові, чиюсь доньку горілкою напували.

Братуху, відкропили мені.

Рідня по лінії батька—не цукор.

Інкасатор тримає руку на волині.

Хтось тонув у говні по горло і кричав: «Допоможи мені!»

Чийсь гріх важчий за гирі, а ти не бреши мені.

Очі скажуть правду за будь-яких розкладів.

Комусь прилетів прикладом автомата.

Нас годують гавном, говорячи, що це шоколад.

Шкала довіри падає, тиск скаче гірше за клоунів на естраді.

Ця пісня не прокатить для хіт-параду на радіо.

Ця пісня покотиться тобі в спину, як камінь з гори.

Зі мною не треба на ви, я простий як і ти.

Ідучи нах*й, ворушили швидше копитами.

Залишаючи за собою двері відкритими.

Горло ситі від подачок долі.

Що сипляться з неба, ми не секта.

Але всі, кого притягнули до себе, наші хлопці.

Кому лящачи там, кому краба.