Мечтай - Alina Os

Мечтай!

Все точно сбудется, планета крутится,

Держи мою руку, не отпускай.

Мечтай!

Все точно сбудется, планета крутится,

Ведь мы ее вместе вращаем.

Пусть неуловима она,

Но без крыльев тоже можно летать,

Если верить в чудо,

Если рядом будет тот, с кем не страшно упасть

Даже в пропасть и там пропасть.

Потеряться для всех

И увидеть солнце с другой стороны,

Вместе встретить рассвет

И с разбега нырнуть не боясь глубины

В море,

Соленое море иллюзий и снов,

Там старый рыбак ждет свой улов,

Но прохудились сети,

Он говорил, не верьте мечтам

И будто вечность прошла…

Мечтай!

Все точно сбудется, планета крутится,

Держи мою руку, не отпускай.

Мечтай!

Все точно сбудется, планета крутится,

Ведь мы ее вместе вращаем.

Однажды лето не закончится никогда,

А ты найдешь что искал,

И то что было на пополам

Станет целым, как этот огромный зал.

Залп огней, легкий бриз аромата акаций

Закружит нас в ритме танца,

И как тут не потеряться.

Мне хватит пальцев одной руки,

Чтобы среди других узнать своих и поменять этот мир.

И вспоминать вместе дни,

Где горизонт рисует линии на ладонях твоих.

Когда ночи короче

И на всем белом свете мы только одни —

Я, ты и месяц луны апельсиновой корочкой.

Мрій!

Все точно збудеться, планета крутиться,

Тримай мою руку, не відпускай.

Мрій!

Все точно збудеться, планета крутиться,

Адже ми вместо обертаємо.

Нехай невловима вона,

Але без крил теж можна літати,

Якщо вірити в чудо,

Якщо поруч буде той, з ким не страшно впасти

Навіть у прірву і там прірву.

Втратитись для всіх

І побачити сонце з іншого боку,

Разом зустріти світанок

І з розбігу пірнути не боячись глибини

У морі,

Солоне море ілюзій і снів,

Там старий рибалка чекає на свій улов,

Але прохудилися мережі,

Він говорив, не вірте мріям

І ніби вічність пройшла…

Мрій!

Все точно збудеться, планета крутиться,

Тримай мою руку, не відпускай.

Мрій!

Все точно збудеться, планета крутиться,

Адже ми вместо обертаємо.

Якось літо не закінчиться ніколи,

А ти найдеш що шукав,

І що що було на пополам

Стане цілим, як цей величезний зал.

Залп вогнів, легкий бриз аромату акацій

Закрутить нас у ритмі танцю,

І як тут не загубитися.

Мені вистачить пальців однієї руки,

Щоб серед інших пізнати своїх і змінити цей світ.

І згадувати разом дні,

Де горизонт малює лінії на долонях твоїх.

Коли ночі коротші

І на всьому білому світі ми тільки одні —

Я, ти і місяць місяця апельсиновою скоринкою.