Adieu - ALICE, Габриэль Форе

Comme tout meurt vite et la rose dclose,

et les frais manteaux diaprs des prs les longs soupirs,

les bienaimes, fumes.

On voit, dans ce monde lger,

changer plus vite que les flots des grves nos rves,

plus vite que le givre en fleur, nos cњurs.

A vous lґon se croyait fidle, cruelle, mais hlas!

Les plus longs amours sont courts.

Et je dis en quittant vos charmes, sans larmes,

presquґau moment de mon aveu, adieu.

Як швидко все вмирає і троянда розкривається,

і свіжі плащі, строкаті на лугах, довгі зітхання,

кохані, курите.

Ми бачимо, у цьому світлому світі,

змінюються швидше за хвилі берегів наші мрії,

швидше за квітучий мороз, наші серця.

Тобі ми вірили в себе вірними, жорстокими, але на жаль!

Найдовші кохання короткі.

І я кажу, покинувши свої чари, без сліз,

майже під час моєї сповіді, прощання.