Bergenfield, Nj - Alfa, Marc Lacuesta

They met at the swings in the park every night

to count all the stars that fell from the summer sky

Fall, it was over, they drifted apart

10 years gone by, but I still remember

Home.

Can we ever go home?

Can we ever go home?

Can we ever go home?

Can we ever go

Now I’m drawn back to the world that I loved

the streets that I knew and faces familiar

they smile and they say, that I’m still the same

What do they know?

Everything’s changed.

Home.

Can you ever go home?

Can you ever go home?

Can you ever go home again?

Can you ever go home?

Can you ever go home?

Someday you’ll find, what you’ve left behind will still remain.

Can you ever go home?

Can you ever go home again?

Home.

(Someday you’ll find)

Can you ever go home?

(What you’ve left behind)

Can you ever go home?

(Will still remain)

Can you ever go home?

Щовечора вони зустрічалися на гойдалках у парку

порахувати всі зірки, що впали з літнього неба

Осінь, все закінчилося, вони розійшлися

10 років минуло, але я все ще пам’ятаю

додому.

Чи зможемо ми колись поїхати додому?

Чи зможемо ми колись поїхати додому?

Чи зможемо ми колись поїхати додому?

Чи можемо ми колись піти

Тепер мене тягне назад у світ, який я любив

вулиці, які я знав, і знайомі обличчя

вони посміхаються і кажуть, що я все той же

Що вони знають?

Все змінилося.

додому.

Чи зможеш ти колись поїхати додому?

Чи зможеш ти колись поїхати додому?

Чи зможеш ти повернутися додому?

Чи зможеш ти колись поїхати додому?

Чи зможеш ти колись поїхати додому?

Одного дня ви побачите, що те, що ви залишили, все одно залишиться.

Чи зможеш ти колись поїхати додому?

Чи зможеш ти повернутися додому?

додому.

(Колись ти знайдеш)

Чи зможеш ти колись поїхати додому?

(Що ти залишив)

Чи зможеш ти колись поїхати додому?

(ще залишиться)

Чи зможеш ти колись поїхати додому?