Chasing Madness - Alexo

Chasing madness over

Something I can only barely conceive.

What’s happened to me?

And if I get there, will I

Be so satisfied, I won’t need a thing?

Even to breathe?

Oh God, if You can hear me now, (yeah)

What’s this drama all about?

Do you watch the world like we’re on TV?

(yeah)

A little prime time reality…

Cory, Amy, Michael, Biggie,

Tupac, Whitney, River, Brittany,

Chris, Heath, and on and on…

And I could read this list till the break of dawn,

But It’s never gonna stop till we take it on;

I’m afraid it’ll be me before I finish this song.

«I'm on the brink of something!»

That’s what everybody says,

Tryin' to think of how to make it while I- I- I- I- I-I-I

I’m lying in my bed, cryin' in my head,

Hoping I’ll accomplish what I want before I’m dead.

I’m staying optimistic, but I gotta get fed.

Racing the clock, like everyone else,

Hanging by a thread-

Don’t ask me why I’m chasing this madness;

I’m facing reality one fragment at a time.

My past is really where it began-

I’ve I’ma give it to ya straight:

I was touched when I was nine.

Chasing madness over

Something I can only barely conceive.

What’s happened to me?

And if I get there, will I

Be so satisfied, I won’t need a thing?

Even to breathe?

Oh God, if You can hear me now, (yeah)

What’s this drama all about?

Do you watch the world like we’re on TV?

(yeah)

A little prime time reality…

Ten, eleven, twelve, thirteen, fourteen, fifteen, sixteen, done.

Seven years in, and that’s when I started playing,

Had to put my feelings somewhere, 'cause I was so angry-

Crazy, changing, hormones raging,

Teenage angst and legit shit that I was facing.

Well maybe I was caving, but there was no escaping.

Thankfully, I still knew my life was worth saving.

So that’s why I sat up in that room at night,

With the pen in my hand, and a blue lava light

Propped up nice on the desk that my Mama gave me,

Shining ever so softly, illuminating the pages and

I would just wait for the words to flow out of me like coffee-

Pouring poems on paper,

A magic concoction.

From that day forward,

It all became clear.

My gift is my defense,

But my Heart is why I’m here.

Chasing madness over

Something I can only barely conceive.

What’s happened to me?

And if I get there, will I

Be so satisfied, I won’t need a thing?

Even to breathe?

Oh God, if You can hear me now, (yeah oh yeah)

What’s this drama all about?

Do you watch the world like we’re on TV?

(yeah)

A little prime time reality…

Well, I don’t know what I’ve been told,

But this shit sure is getting old.

'Cause how many times do I have to hear,

«Hold your head up high, dear.»?

Подолання божевілля

Щось, що я ледь можу уявити.

Що зі мною сталося?

І якщо я потраплю туди, так і буде

Будьте так задоволені, мені нічого не знадобиться?

Навіть дихати?

О Боже, якщо Ти чуєш мене зараз, (так)

Про що ця драма?

Ви спостерігаєте за світом, як ми на телевізорі?

(так)

Трохи реаліті-тайму...

Корі, Емі, Майкл, Біггі,

Тупак, Вітні, Річка, Бретань,

Кріс, Хіт і далі і далі…

І я міг читати цей список до світанку,

Але це ніколи не зупиниться, доки ми не візьмемося за це;

Я боюся, що це буду я, перш ніж я закінчу цю пісню.

«Я на межі чогось!»

Це те, що всі кажуть,

Намагаюся подумати, як це зробити, поки я-я-я-я-я-я-я

Я лежу в своєму ліжку, плачу в моїй голові,

Сподіваючись, що я зроблю те, що хочу, перш ніж помру.

Я залишаюся оптимістом, але мені потрібно нагодуватися.

Гонка з годинником, як і всі інші,

Висить на нитці-

Не питайте мене, чому я женуся за цим божевіллям;

Я стикаюся з реальністю фрагмент за фрагментом.

Моє минуле справді там, де воно почалося-

Я скажу тобі прямо:

Я був зворушений, коли мені було дев’ять.

Подолання божевілля

Щось, що я ледь можу уявити.

Що зі мною сталося?

І якщо я потраплю туди, так і буде

Будьте так задоволені, мені нічого не знадобиться?

Навіть дихати?

О Боже, якщо Ти чуєш мене зараз, (так)

Про що ця драма?

Ви спостерігаєте за світом, як ми на телевізорі?

(так)

Трохи реаліті-тайму...

Десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять, шістнадцять, зроблено.

Сім років тому, і саме тоді я почав грати,

Довелося кудись вкласти свої почуття, тому що я був такий злий-

Божевільний, мінливий, вирують гормони,

Підлітковий страх і законне лайно, з яким я зіткнувся.

Ну, можливо, я скидався, але втекти було нікуди.

На щастя, я все ще знав, що моє життя варто врятувати.

Ось чому я сидів у тій кімнаті вночі,

З ручкою в моїй руці та блакитним світлом лави

Гарно підперся на столі, який мені дала мама,

Сяючи дуже тихо, освітлюючи сторінки та

Я б просто чекав, щоб слова випливли з мене, як кава-

Виливаючи вірші на папір,

Чарівна суміш.

З того дня,

Це все стало зрозуміло.

Мій подарунок мій захист,

Але моє серце — це те, чому я тут.

Подолання божевілля

Щось, що я ледь можу уявити.

Що зі мною сталося?

І якщо я потраплю туди, так і буде

Будьте так задоволені, мені нічого не знадобиться?

Навіть дихати?

О Боже, якби Ти чуєш мене зараз, (так, о так)

Про що ця драма?

Ви спостерігаєте за світом, як ми на телевізорі?

(так)

Трохи реаліті-тайму...

Ну, я не знаю, що мені сказали,

Але це лайно точно старіє.

Тому що скільки разів я повинен почути,

«Високо тримай голову, любий.»?