The Pine and the Birch - Alex Cornish

Breathe out and take it in

On the edge of town

I watched the trains coming in

It’s not much of a thought

It’s just a place to begin

I rush past street lights

Or darkened slopes

Through the silver fur

Past the pine and the birch

Went up he’ll know that the winds she might blow in

You could be ragged to touch

But you’ll never be broken

Cause you’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

One day you’ll fall in love

And wear her on your sleeve

Above the fires and floods

They made no sense to me

But here buddy I stand

If there’s one thing I’ve learnt

Are the winds she might blow in

You could be ragged to touch

But you’ll never be broken

Cause you’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

You’re not alone

Видихніть і вдихніть

На околиці міста

Я спостерігав, як приїжджають потяги

Це не дуже думка

Це лише початок

Я мчу повз вуличні ліхтарі

Або затемнені схили

Крізь сріблясте хутро

Повз сосну й березу

Піднявшись, він дізнається, що вітер, який вона може подути

Ви можете доторкнутися

Але вас ніколи не зламатимуть

Бо ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один

Одного дня ви закохаєтесь

І носіть її на рукаві

Над пожежами та повенями

Вони не мали сенсу для мене

Але тут, друже, я стою

Якщо є чогось, чого я навчився

Хіба вітри, в які вона може подути?

Ви можете доторкнутися

Але вас ніколи не зламатимуть

Бо ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один

Ти не один