The Artist - Alesana

What is wrong with her eyes?

A glossy stare that won’t leave me be starts my blood running cold

A gaze that could make hell freeze over…

I have to understand she’s gone…

But she’s not!

Don’t you tell me that she is dead!

Watch her lips softly move because she’s still whispering to me!

…And something here is not quite right…

Skin so cold beneath my touch as I brush back her hair and close her eyes

But I cannot stand to turn away

When I do, she’ll be gone…

It’s frightening…

Sweaty hands will fail to lock the door…

They’ll be here soon

I wish I could keep my teeth from grinding

I wish I’d stop looking behind me

Running now will only make it worse…

They’ll be here soon

I wish I could shake the awful feeling

I wish my mind would stop…

Maybe I am crazy and my mind is trying to deceive me

As the ground vanishes I wonder will the sky be the next to fail me?

Paint abandons canvas

And my brush can’t seem to start again from scratch

As I watch everything unravel, why should I even try to stop the collapse?

I won’t…

Shaking as I rest her body down

No one knows, only me…

It’s frightening…

Sweaty hands will fail to lock the door…

They’ll be here soon

I wish I could keep my teeth from grinding

I wish I’d stop looking behind me

Running now will only make it worse…

They’ll be here soon

I wish I could shake the awful feeling

I wish my mind would stop…

Maybe I am crazy and my mind is trying to deceive me

As the ground vanishes I wonder will the sky be the next to fail me?

Paint abandons canvas

And my brush can’t seem to start again from scratch

As I watch everything unravel, why should I even try to stop the collapse?

Why should I even try to stop the collapse?

Why should I even try?

There’s a madman glaring straight at me!

Oh I know I’ve seen his face before…

I am sure I’ve seen his face before…

Maybe I am crazy and my mind is trying to deceive me

As the ground vanishes I wonder will the sky be the next to fail me?

Paint abandons canvas

And my brush can’t seem to start again from scratch

As I watch everything unravel, why should I even try to stop the collapse?

I won’t…

Що не так з її очима?

Блискучий погляд, який не залишає мене, починає холодніти кров

Погляд, який міг би змусити пекло завмерти…

Я му розуміти, що вона пішла…

Але вона ні!

Не кажіть мені, що вона мертва!

Дивіться, як її губи тихо рухаються, бо вона все ще шепоче мені!

…І тут щось не так…

Шкіра така холодна під моїм дотиком, як я зачісую її волосся й закриваю очі

Але я терпіти не можу відвернутися

Коли я це зроблю, її не буде...

Це лякає…

Спітнілі руки не зможуть заблокувати двері…

Незабаром вони будуть тут

Я б хотіла не скреготіти зубами

Я хотів би перестати дивитися позаду

Запуск зараз лише погіршить ситуацію…

Незабаром вони будуть тут

Я хотів би позбутися жахливого відчуття

Я б хотів, щоб мій розум зупинився…

Можливо, я божевільний, і мій розум намагається обдурити мене

Коли земля зникає, мені цікаво, чи буде небо наступним, хто мене підведе?

Фарба відмовляється від полотна

І мій пензлик, здається, не може почати знову з нуля

Коли я спостерігаю, як усе розгадується, чому я маю навіть намагатися зупинити колапс?

Я не буду…

Тремтить, коли я кладу її тіло вниз

Ніхто не знає, тільки я…

Це лякає…

Спітнілі руки не зможуть заблокувати двері…

Незабаром вони будуть тут

Я б хотіла не скреготіти зубами

Я хотів би перестати дивитися позаду

Запуск зараз лише погіршить ситуацію…

Незабаром вони будуть тут

Я хотів би позбутися жахливого відчуття

Я б хотів, щоб мій розум зупинився…

Можливо, я божевільний, і мій розум намагається обдурити мене

Коли земля зникає, мені цікаво, чи буде небо наступним, хто мене підведе?

Фарба відмовляється від полотна

І мій пензлик, здається, не може почати знову з нуля

Коли я спостерігаю, як усе розгадується, чому я маю навіть намагатися зупинити колапс?

Чому я маю навіть намагатися зупинити колапс?

Чому я маю навіть спробувати?

Там божевільний дивиться прямо на мене!

О, я знаю, що бачив його обличчя раніше…

Я впевнений, що бачив його обличчя раніше…

Можливо, я божевільний, і мій розум намагається обдурити мене

Коли земля зникає, мені цікаво, чи буде небо наступним, хто мене підведе?

Фарба відмовляється від полотна

І мій пензлик, здається, не може почати знову з нуля

Коли я спостерігаю, як усе розгадується, чому я маю навіть намагатися зупинити колапс?

Я не буду…