Случайная любовь - Алексей Костюшкин

Праздник

Ушел, устало улыбнувшись, он закончен

И мы немного погрустим перед рассветом

Какие ветры золотые этим летом

И даже запахи изысканней и тоньше

Праздник

Ушел, устало улыбнувшись, он закончен…

Знаешь

Я не могу сказать, что будет все печально

Я лишь немного научился видеть в завтра

Да, мы расстанемся до крайности внезапно —

Но мы и встретились не менее случайно

Я лишь немного научился видеть в завтра…

Случайная моя любовь, прощай

Похоже, перевернута страница

Ты таешь в небе перелетной птицей,

А я курю и пью, и пью остывший чай…

Беды

Еще не стали, к счастью, столь традиционны,

Но кто-то дергает и дергает за нити

Я умоляю вас, друзья мои, простите

За то, что прихожу к вам лишь по телефону,

Но кто-то дергает и дергает за нити…

Лето

Опять несется скорым поездом куда-то

И дни глядят на нас печально из вагонов

И ощущая на губах вкус слез соленых,

Мы вновь успешно забываем эти даты

В которых были очень счастливы когда-то…

Случайная моя любовь, прощай

Похоже, перевернута страница

Ты таешь в небе перелетной птицей,

А я курю и пью, и пью холодный чай…

Все,

Все, перекресток опустел, остались мысли

И молчаливый ветер пролетает мимо

И мы в гримерке, но давно уже без грима

Мы не найдем себя опять в реальной жизни

Мы все в гримерке — но давно уже без грима…

Случайная моя любовь, прощай

Похоже, перевернута страница

Ты таешь в небе перелетной птицей,

А я курю и пью, и пью остывший чай…

А я курю и пью, и пью холодный чай…

А я курю и пью…

Свято

Пішов, стомлено посміхнувшись, він закінчений

І ми трохи понуримося перед світанком

Які вітри золоті цього літа

І навіть запахи вишуканіші і тонші

Свято

Пішов, стомлено посміхнувшись, він закінчений...

Знаєш

Я не можу сказати, що буде все сумно

Я тільки трохи навчився бачити в завтра

Так, ми розлучимося до крайності раптово —

Але ми і зустрілися не менш випадково

Я лише трохи навчився бачити в завтра…

Випадкове моє кохання, прощай

Схоже, перегорнута сторінка

Ти таєш у небі перелітним птахом,

А я курю і п'ю, і п'ю остиглий чай...

Біди

Ще не стали, на щастя, настільки традиційні,

Але хто смикає і смикає за нитки

Я благаю вас, друзі мої, вибачте

За те, що приходжу до вас лише по телефону,

Але хто смикає і смикає за нитки…

Літо

Знову мчить швидким поїздом кудись

І дні дивляться на нас сумно з вагонів

І відчуваючи на губах смак сліз солоних,

Ми знову успішно забуваємо ці дати

У яких були дуже щасливі колись…

Випадкове моє кохання, прощай

Схоже, перегорнута сторінка

Ти таєш у небі перелітним птахом,

А я курю і п'ю, і п'ю холодний чай...

Усе,

Все, перехрестя спорожніло, залишилися думки

І мовчазний вітер пролітає повз

І ми в гримерці, але давно вже без гриму

Ми не знайдемо себе знову в реальному житті

Ми все в гримерці — але давно вже без гриму...

Випадкове моє кохання, прощай

Схоже, перегорнута сторінка

Ти таєш у небі перелітним птахом,

А я курю і п'ю, і п'ю остиглий чай...

А я курю і п'ю, і п'ю холодний чай...

А я курю та п'ю…