Грусть славянская - Алексей Большой

Припев:

Эх,

, вечная тоска!

Боль неизлечимая, черные глаза.

Солью раны сыплются, вены режут в кровь.

Водкой в горле булькает чистая любовь.

А мы — собой непонятый Народ,

Из каждой песни цыганщина прет.

Тревожат душу частые слова:

«Казенный дом», да «Буйна голова».

Запой случился — тебя поймут.

Романтика — украл, выпил и в тюрьму.

А из кино мотивчик тот осел,

С призывным криком: «Танцуют все!»

Рефлексом Павлова бегу я, поверь,

Смотреть, как в сказке скрипнула дверь.

Все мне ясно стало теперь, —

Вдруг, как в сказке, скрипнула дверь.

Припев:

Эх, грусть Славянская, вечная тоска!

Боль неизлечимая, черные глаза.

Солью раны сыплются, вены режут в кровь.

Водкой в горле булькает чистая любовь.

Эй, эй, эй, поскорей!

Эй, эй!

И никогда мы петь не перестанем:

«Поспели вишни в саду у дяди Вани».

Прости нас, Бог, уж так уж вышло,

У дяди Вани поспели вишни.

И коль уже пошла такая пьянка,

Косоворотка или вышиванка, —

Мне все равно, не в этом счастье.

Смешались кони, *ляди и запчасти.

Припев:

Эх, грусть Славянская, вечная тоска!

Боль неизлечимая, черные глаза.

Солью раны сыплются, вены режут в кровь.

Водкой в горле булькает чистая любовь.

Эх, грусть Славянская, вечная тоска!

Боль неизлечимая, черные глаза.

Солью раны сыплются, вены режут в кровь.

Водкой в горле булькает чистая любовь.

Эй, эй, эй, поскорей!

Эй, эй!

Эй, эй, эй, поскорей!

Эй, эй!

Приспів:

Ех,

, вічна туга!

Біль невиліковний, чорні очі.

Силлю рани сиплються, вени ріжуть у кров.

Горілкою в горлі булькає чисте кохання.

А ми — собою незрозумілий Народ,

З кожної пісні циганщина пре.

Тривожать душу часті слова:

«Казенный будинок», так «Буйна голова».

Запій трапився — тебе зрозуміють.

Романтика - вкрав, випив і в тюрму.

А з кіно мотивчик той осел,

З закликним криком: «Танцюють всі!»

Рефлексом Павлова біжу я, повір,

Дивитися, як у казці рипнули двері.

Все мені стало ясно тепер,—

Раптом, як у казці, рипнули двері.

Приспів:

Ех, сум Слов'янська, вічна туга!

Біль невиліковний, чорні очі.

Силлю рани сиплються, вени ріжуть у кров.

Горілкою в горлі булькає чисте кохання.

Гей, гей, гей, швидше!

Гей, гей!

І ніколи ми співати не перестанемо:

«Встигли вишні в саду у дядька Вані».

Прости нас, Бог, вже так вийшло,

У дядька Вані встигли вишні.

І коли вже пішла така п'янка,

Косоворотка або вишиванка, —

Мені все одно, не в цьому щастя.

Змішалися коні, *ляді та запчастини.

Приспів:

Ех, сум Слов'янська, вічна туга!

Біль невиліковний, чорні очі.

Силлю рани сиплються, вени ріжуть у кров.

Горілкою в горлі булькає чисте кохання.

Ех, сум Слов'янська, вічна туга!

Біль невиліковний, чорні очі.

Силлю рани сиплються, вени ріжуть у кров.

Горілкою в горлі булькає чисте кохання.

Гей, гей, гей, швидше!

Гей, гей!

Гей, гей, гей, швидше!

Гей, гей!