Домой -

ДОМОЙ А. Александрин

Окончен срок звенит звонок, и я с вещами за порог,

Лечу домой как птица в тёплые края.

Засовы скрипнут не спеша, прощайте в зоне кореша,

И навсегда прощай мордовская земля.

А за воротами весна застелит солнцем мне глаза,

И забурлит по жилам озорная кровь,

Открыты снова все пути, и я готов по ним пройти,

Мой день настал друзья я на свободе вновь.

Давай братан, давай таксист дави на газ и не ленись

Вези туда где ждут меня давным-давно.

Я дома не был девять лет и без меня еврей-сосед

Танцует девочек и пьянствует вино.

Давай таксист, давай братан хочу я быть сегодня пьян,

Насчёт лавэ не парься слышишь фраерок.

За эти годы я устал, всё пережил всё повидал,

Спешу вдохнуть свободы воздуха глоток.

И вот уже родимый дом, и мама машет мне платком,

За столько лет она успела постареть.

Прости любимая моя за ночи тёмные без сна,

За эти волосы что начали седеть.

Жена меня не дождалась, она к другому подалась,

И мне её за это не зачем винить,

Пусть будет ей Господь судья, ну, а со мной мои друзья,

ДОДОМУ А. Олександрин

Закінчено термін дзвенить дзвінок, і я з речами за поріг,

Лікую додому як птах у теплі краї.

Засуви рипнуть не поспішаючи, прощайте в зоні кореша,

І назавжди прощай мордівська земля.

А за воротами весна застелить сонцем мені очі,

І забурлить по жилах пустотлива кров,

Відкриті знову всі шляхи, і готовий по них пройти,

Мій день настав друзі я на свободі знову.

Давай брате, давай таксист тисни на газ і не лінуйся

Вези туди, де чекають мене давним-давно.

Я вдома не був дев'ять років і без мене єврей-сусід

Танцює дівчаток і пиячить вино.

Давай таксист, давай братан хочу я бути сьогодні п'яний,

Щодо лаве не парься чуєш фраєрок.

За ці роки я втомився, все пережив все побачив,

Поспішаю вдихнути свободи повітря ковток.

І ось вже рідний дім, і мама махає мені хусткою,

За стільки років вона встигла постаріти.

Пробач моя кохана за ночі темні без сну,

За це волосся що почало сивіти.

Дружина мене не дочекалася, вона до іншого подалася,

І мені її за це не навіщо звинувачувати,

Хай буде їй Господь суддя, ну, а зі мною мої друзі,