Я улетаю навсегда - Александр Яковлев

Тихо падали на землю звезды,

Ветер смешивал тушь и слезы.

Ты сегодня ушла, ничего не сказав.

Пальцы бегают в карманах куртки,

Тлеют в банке на столе окурки,

В отражении витрин закрываю глаза.

Припев:

Я улетаю навсегда в это небо, небо.

Ты погоди, не беги — будет бабье лето.

Я оставляю навсегда, я летаю, таю.

В белых облаках тебя, я знаю, я узнаю.

Тихо капает вода из крана,

Свет луны разлился у дивана.

Ты сегодня ушла, ничего не сказав.

И отвлечь себя как будто нечем,

Может, завтра утром станет легче.

Раскрывая окно, закрываю глаза.

Припев.

Тихо падали на землю зірки,

Вітер змішував туш і сльози.

Ти сьогодні пішла, нічого не сказавши.

Пальці бігають у кишенях куртки,

Тліють у банку на столі недопалки,

У відображенні вітрин заплющую очі.

Приспів:

Я відлітаю назавжди в це небо, небо.

Ти погоди, не втечі буде бабине літо.

Я залишаю назавжди, я літаю, таю.

У білих хмарах тебе, я знаю, я дізнаюся.

Тихо капає вода з крана,

Світло місяця розлилося біля дивана.

Ти сьогодні пішла, нічого не сказавши.

І відвернути себе наче нічим,

Може, завтра вранці полегшає.

Розкриваючи вікно, заплющую очі.

Приспів.