Милосердный отец - Александр Старостенко

Милосердный Отец,

Слаб и немощен я,

Как несчастный слепец

Я хожу без Тебя.

Ты мой ум просвети

Благодатью живой,

Дай мне радость в пути

По пустыне земной.

Пред Тобою, Отец,

Я склоняюсь с мольбой

И пришел в Твой Чертог

С обнаженной душой.

Видишь язвы мои,

Они страшно болят,

И страданья от них

О грехах говорят.

Ты блуднице простил,

Пощади и меня,

Хоть я тяжко грешил

До последнего дня.

Я омою свой грех

Покаянной слезой,

Буду жить ради тех,

Кто обижен судьбой.

Заплачу во сто крат,

Кто обижен был мной,

Пусть не плачет мой брат,

Не тоскует душой.

До конца моих дней

Буду ближним служить

И как Ты, их Отец,

Милосердно любить.

А теперь каюсь я Пред Тобою, Творец,

Пощади Ты меня,

Милосердний Батько,

Слабий і немощений я,

Як нещасний сліпець

Я ходжу без Тебе.

Ти мій розум просвіти

Живою благодаттю,

Дай мені радість у шляху

По пустелі земної.

Перед Тобою, Батьку,

Я схиляюся з молитвою

І прийшов у Твій Чертог

З оголеною душею.

Бачиш виразки мої,

Вони страшенно болять,

І страдання від них

Про гріхи говорять.

Ти блудниці пробачив,

Помилуй і мене,

Хоч я тяжко грішив

До останнього дня.

Я мою свій гріх

Покаяною сльозою,

Житиму заради тих,

Хто ображений долею.

Заплачу в стократ,

Хто скривджений був мною,

Нехай не плаче мій брат,

Не тужить душею.

До кінця моїх днів

Буду ближнім служити

І як Ти, їхній Батьку,

Милосердно любити.

А тепер каюся я Перед Тобою, Творець,

Пощади Ти мене,