Непобедимый - Александр Панайотов

Скажи, рядом ли ты сейчас?

-

Когда целый мир против нас...

Будет ли в конце пути Солнечный свет,

Или стена, повсюду стена и выхода нет?

Мой дом без окон и без дверей,

Теплом душу мою согрей.

Отведи меня туда, где не болит;

Где чувства - картечь;

там, где ты - мой меч;

Там, где ты - мой щит.

Я непобедим!

Я непобедим, когда рядом ты.

Сквозь пепел и дым и льды этих зим способен пройти.

Знаешь... Не надо, не надо, не надо

Мне в этом сражении большей награды -

Я непобедим, когда рядом

Твой взгляд - сила моя и свет;

Назад больше дороги нет.

Это ли не знак Небес наших путей?

Понять глубину, сиять в темноте -

Искать и идти...

Я непобедим!

Я непобедим, когда рядом ты.

Сквозь пепел и дым и льды этих зим способен пройти.

Знаешь... Не надо, не надо, не надо

Мне в этом сражении большей награды -

Я непобедим, когда рядом

Знаешь... Не надо, не надо, не надо

Мне в этом сражении большей награды -

Я непобедим, когда рядом

Скажи, рядом ли ты сейчас?

Скажи, чи ти зараз?

-

Коли цілий світ проти нас...

Чи буде наприкінці шляху Сонячне світло,

Чи стіна, всюди стіна та виходу немає?

Мій будинок без вікон та без дверей,

Теплу душу мою зігрій.

Відведи мене туди, де не болить;

Де почуття – картеч;

там, де ти – мій меч;

Там, де ти – мій щит.

Я непереможний!

Я непереможний, коли ти поруч.

Крізь попіл та дим та льоди цих зим здатний пройти.

Знаєш... Не треба, не треба, не треба

Мені в цій битві більшої нагороди -

Я непереможний, коли поряд

Твій погляд - сила моя та світло;

Назад більше за дорогу немає.

Чи це не знак небес наших шляхів?

Зрозуміти глибину, сяяти у темряві -

Шукати та йти...

Я непереможний!

Я непереможний, коли ти поруч.

Крізь попіл та дим та льоди цих зим здатний пройти.

Знаєш... Не треба, не треба, не треба

Мені в цій битві більшої нагороди -

Я непереможний, коли поряд

Знаєш... Не треба, не треба, не треба

Мені в цій битві більшої нагороди -

Я непереможний, коли поряд

Скажи, чи ти зараз?