Стробоскопы - Алекс Индиго

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Но так хочется этот отрезок пройти с кем-то за руку,

Пофиг что скажут.

Грустные песни, но зато честные,

Кого-то бесит, для меня средство

Вылечить раны, словно, инъекция.

Буду писать даже через лет десять.

Грустные песни, но зато честные,

Кого-то бесит, для меня средство

Вылечить раны, словно, инъекция.

Буду писать.

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Мы все время как на нервах, накипело.

Между нами время и пространство, но я ищу тебя глазами в танце,

Мне пора себе в этом признаться, сломлен панцирь.

Без тебя все не так

Без тебя, да не знаю

Без тебя я подожду

Без тебя не ухожу

Грустные песни сегодня лечат

Без интереса думал залечь на дно,

Вылечить раны, словно инъекция,

Но бегство — не средство.

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Стреляю стробоскопом, словно, крылья за спинами,

Этот вечер особый, он забит эндорфинами.

В полумраке лес рук, режет дым как лезвие,

Я не мыслю трезво, от тебя передоз.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.

Але так хочеться цей відрізок пройти з кимось за руку,

Пофіг що скажуть.

Сумні пісні, але чесні,

Когось дратує, для мене засіб

Вилікувати рани, наче ін'єкція.

Писатиму навіть через років десять.

Сумні пісні, але чесні,

Когось дратує, для мене засіб

Вилікувати рани, наче ін'єкція.

Писатиму.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.

Ми весь час як на нервах, накипіло.

Між нами час і простір, але я шукаю тебе очима в танці,

Мені час собі в цьому зізнатися, зламаний панцир.

Без тебе все не так

Без тебе, так не знаю

Без тебе я зачекаю

Без тебе не йду

Сумні пісні сьогодні лікують

Без інтересу думав залягти на дно,

Вилікувати рани, наче ін'єкція,

Але втеча — не засіб.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.

Стріляю стробоскопом, наче крила за спинами,

Цей вечір особливий, він забитий ендорфінами.

У напівтемряві ліс рук, ріже дим як лезо,

Я не мислю тверезо, від тебе передоз.