Despertar - Alejandra Guzman

Arranque mi Excálibur, mi Merlín de juventud

Fuiste tú mi Robin Hood con flechas de ingratitud

Mil caballos de vapor fueron nuestro amor

Convirtiendo en ciencia ficción, el tic tac del reloj de mi corazón

Despertar, lo sé, siempre es muy duro

¿Quién después de ti dará color

A esas noches largas azul oscuro?

¿Quién habrá al final que me dé su luz?

Como abejas a la miel, siempre tengo a más de cien

Este mundo es material, contémoslos al final

Me hace daño recordar, prefiero olvidar

Con el tiempo alguien vendrá a llenar el lugar sin que duela ya

Despertar, lo sé, siempre es muy duro

Abrir el balcón de par en par

Entrará otra vez el aire puro

Pero nunca renunciar a la suave luz

Dar un golpe de timón, siempre rumbo al sol

Donde el tiempo pare el reloj y otra vez la razón sane al corazón

Pintaré de azul todo lo negro

Llenaré de flores todo el salón

Cambiaré los cuadros por otros nuevos

También pintaré de azul donde estabas tú

Почніть мій Екскалібур, мій Мерлін молодості

Ти був моїм Робін Гудом зі стрілами невдячності

Тисяча кінських сил були нашою любов'ю

Перетворення в наукову фантастику, цок-так годинника мого серця

Прокидатися, я знаю, завжди дуже важко

Хто після тебе дасть колір

До тих довгих темно-синіх ночей?

Хто зрештою дасть мені своє світло?

Як бджоли меду, у мене завжди більше сотні

Цей світ матеріальний, давайте порахуємо їх в останню чергу

Мені боляче згадувати, я волію забути

З часом хтось прийде, щоб заповнити це місце, і це більше не зашкодить

Прокидатися, я знаю, завжди дуже важко

Широко відкрийте балкон

Знову ввійде свіже повітря

Але ніколи не відмовляйтеся від м’якого світла

Помахайте кермом, завжди прямуючи до сонця

Де час зупиняє годинник і знову розум лікує серце

Я пофарбую все в чорний синій колір

Я заповню всю кімнату квітами

Поміняю картини на нові

Я також пофарбую блакитним кольором там, де ти був