Amurado - Alberto Podesta, Pedro Infante, Pedro Laurenz

Campaneo a mi catrera y la encuentro desolada

Sólo tengo de recuerdo el cuadrito que está ahí

Pilchas viejas, una flores y mi alma atormentada…

Eso es todo lo que queda desde que se fue de aquí

Una tarde más tristona que la pena que me aqueja

Arregló su bagayito y amurado me dejó

No le dije una palabra, ni un reproche, ni una queja…

La miré que se alejaba y pensé:

¡Todo acabó!

¡Si me viera!

¡Estoy tan viejo!

¡Tengo blanca la cabeza!

¿Será acaso la tristeza

De mi negra soledad?

Debe ser, porque me cruzan

Tan fuleros berretines

Que voy por los cafetines

A buscar felicidad

Bulincito que conoces mis amargas desventuras

No te extrañe que hable solo.

¡Que es tan grande mi dolor!

Si me faltan sus caricias, sus consuelos, sus ternuras

¿qué me quedará a mis años, si mi vida está en su amor?

¡Cuántas noches voy vagando angustiado, silencioso

Recordando mi pasado, con mi amiga la ilusión…

Voy en curda… No lo niego que será muy vergonzoso

¡pero llevo más en curda a mi pobre corazón!

Я дзвоню в свою catrera і знаходжу її спустошеною

Я пам’ятаю лише той маленький квадрат, який там є

Старі купи, квітка і моя мучена душа…

Це все, що залишилося відтоді, як він пішов звідси

День сумніший за ту скорботу, яка мене мучить

Він поправив свій багаїто і пішов від мене

Я йому не сказав ні слова, ні докору, ні скарги...

Я дивився, як вона відходить, і думав:

Все скінчено!

Якби він мене побачив!

я такий старий!

Моя голова біла!

Чи може це смуток

Про мою чорну самотність?

Мабуть, бо вони перетинають мене

так fuleros berretines

Я йду в кафе

шукати щастя

Булінчіто, ти знаєш мої гіркі пригоди

Не дивуйтеся, що він розмовляє сам з собою.

Який великий мій біль!

Якщо я сумую за твоїми ласками, твоїми втіхами, твоєю ніжністю

Що мені залишиться на мої роки, якщо моє життя в його любові?

Скільки ночей блукаю журботний, мовчазний

Згадуючи своє минуле, з моїм другом ілюзія...

Іду курду... Не заперечую, що буде дуже соромно

але в мене бідне серце більше в смуті!