Nevermore - Alaska Nebraska

Полная Луна, полные стаканы дряни

Кроны ив рисуют так легко узоры на окне

Снова до утра сонным взглядом наблюдаю

Тёмную фигуру в стенах комнаты моей

Иеиееееееее !

Странный гость в полночной тишине

Еееееееееее !

Не даёт покоя мне

Скажи, когда покину я печали коридор?

Гость ехидно отвечает: «Nevermore !»

Кормушек не видать здесь — нахера ты прилетела?

Можешь душу мою взять, ведь вещества забрали тело

Я не справился с потерей, стал безумия мишенью

Без НЕЁ я всё время тут веду беседы с отражением !

Полная Луна, полные стаканы дряни

Кроны ив рисуют так легко узоры на окне

Снова до утра сонным взглядом наблюдаю

Тёмную фигуру в стенах комнаты моей

Иеиееееееее !

Странный гость в полночной тишине

Еееееееееее !

Не даёт покоя мне

Скажи, когда покину я печали коридор?

Сам себе ехидно отвечаю: «Nevermore !»

Повний Місяць, повні склянки погані

Крони і малюють так легко візерунки на вікні

Знову до ранку сонним поглядом спостерігаю

Темну фігуру в стінах кімнати моєї

Ієєєєєєеєє!

Дивний гість у північній тиші

Ееєєєєеєє!

Не дає спокою мені

Скажи, коли покину я печали коридор?

Гість єхидно відповідає: «Nevermore!»

Годівничок не бачити тут — нахера ти прилетіла?

Можеш душу мою взяти, адже речовини забрали тіло

Я не впорався зі втратою, став божевілля мішенню

Без неї я весь час тут веду бесіди з відображенням!

Повний Місяць, повні склянки погані

Крони і малюють так легко візерунки на вікні

Знову до ранку сонним поглядом спостерігаю

Темну фігуру в стінах кімнати моєї

Ієєєєєєеєє!

Дивний гість у північній тиші

Ееєєєєеєє!

Не дає спокою мені

Скажи, коли покину я печали коридор?

Сам собі єхидно відповідаю: "Nevermore!"