Reflets - Alan Stivell

Et le vent s’est levé sur notre terre d’orgueil

Et le vent a soufflé sur le dernier cerceuil

De larmes en fleuves, de fleuves en torrents, de mers en océans

De larmes en larmes, au déluge ultime, jamais nous ne comprîmes

Mille soleils ont flamboyé, couleurs de nos idées

Mais le vent a balayé les dernières fumées

De larmes en flammes, en flammes, sang, nuages incandescents

De larmes en larmes, au soir ultime, jamais nous ne comprîmes

І піднявся вітер на нашій землі гордості

І вітер подув на останню труну

Від сліз до річок, від річок до потоків, від морів до океанів

Від сліз до сліз, до остаточного потопу, ми ніколи не зрозуміли

Тисяча сонечок спалахнула, кольори наших ідей

Але вітер розвіяв останні випари

Сльози в полум'ї, у полум'ї, кров, сяючі хмари

Від сліз до сліз, до останнього вечора ми так і не зрозуміли