Samuel, Oh How You've Changed! - Al Stewart

Most of the better bred

Woollen toys have gone to bed

And the teddy bear is a-sleeping in the cupboard

And the wooden soldiers all

And the rubber bouncing ball

Are list’ning to the tales of mother Hubbard

But the fairy lights are dark

On the Christmas tree as restlessly

I stand here forgotten and alone

I’ve been too long on the floor

I can’t stay here any more

So Jenny won’t you please take me home

Oh the statues that I see

Are made out of blackest ivory

But I pass them by never guessing of their meaning

And a million voices cry

As I walk across the sky

Though it’s restless here, why it’s only in-betweening

For the journey that I’m on

Is incomplete so to my feet

I must rise now and travel on alone

Ah, but if you’ve got some time to spend

In between now and the end

Oh Jenny won’t you please take me home

Now almost every word that I’ve said that you have heard

Hides another thought left unspoken

And if I may not reach it through the gutter of my speech

Then it best be left unsaid than lie unbroken

And if you wish to see, then from time to time

Look in my eyes

Oh the gold is not far beneath the stone

If that will not say, it doesn’t matter anyway

Jenny won’t you please take me home

Більшість із кращих

Вовняні іграшки лягли спати

А плюшевий ведмедик спить у шкабі

І дерев'яні солдатики все

І гумовий м’яч

Перераховують казки матері Хаббард

Але казкові вогники темні

На ялинці як неспокійно

Я стою тут забутий і один

Я занадто довго лежав на підлозі

Я більше не можу залишатися тут

Тож Дженні, не відвези мене додому

О, статуї, які я бачу

Виготовлені з найчорнішої слонової кістки

Але я пропускаю їх ніколи не здогадуючись про їх значення

І мільйони голосів плачуть

Коли я йду по небу

Хоча тут неспокійно, чому це лише проміжне

Для подорожі, в якій я їду

Неповний, тому до моїх ніг

Я мушу піднятися зараз і подорожувати далі

Але якщо у вас є час, щоб витратити

Між тепер і кінцем

О, Дженні, чи не відвезеш мене додому

Тепер майже кожне слово, яке я сказав, ви чули

Приховує ще одну думку, не висловлену

І якщо я не можу достукатися крізь жолоб мого мовлення

Тоді краще не сказане, ніж лежати непорушеним

І якщо ви хочете побачити, то час від часу

Подивись мені в очі

О, золото недалеко під каменем

Якщо це не говорить, це не має значення

Дженні, не відвези мене додому