Peter On The White Sea - Al Stewart

When I took my boat out to the White Sea

I had no care in the world

Not a cloud disturbed the sky

I was dreaming only of how it might be

Then dark fell into the day

And the wind began to rise

Peter on the White Sea

Green mountains of waves

Blew all around

Peter on the White Sea

The howl of the wind, that lonesome sound

Sailors made their peace then with the Almighty

Still I kept hope in my heart

Through the salt and stormy night

Every hour the wind struck ever harder

We held on tight in the dark

As our bow rose and fell

Till we came with daylight into the harbour

Hard by the monastery walls

To the ringing of a bell

Peter on the White Sea

A day to recall when days are done

Peter on the White Sea

The first of a thousand ships to come

When I took my boat out on the White Sea

I heard my name in the wind

In the bright and empty sky

When I took my boat out to the White Sea

Коли я вийшов на човен до Білого моря

Я не мав дії у світі

Жодна хмара не потривожила небо

Я мріяв лише про те як це може бути

Потім настала темрява

І вітер почав підвищуватися

Петра на Білому морі

Зелені гори хвиль

Задуло все навколо

Петра на Білому морі

Виття вітру, цей самотній звук

Тоді моряки помирилися з Всевишнім

І все-таки я зберігав надію в серці

Крізь сіль і бурхливу ніч

Щогодини вітер дув дедалі сильніше

Ми міцно трималися в темряві

Коли наш лук піднімався й опускався

Поки ми не прийшли з денним світлом у гавань

Важко біля стін монастиря

Під дзвін дзвоника

Петра на Білому морі

День, щоб згадати, коли дні закінчилися

Петра на Білому морі

Перший із тисячі кораблів, які надійде

Коли я вийшов човен на Біле море

Я почув своє ім’я на вітрі

На яскравому та порожньому небі

Коли я вийшов на човен до Білого моря