О дружбе - Акцент

Нет ничего проще, чем создать себе врага

Или друга или того, кто «кое-как» и «когда — как»

Это просто … бери бутылку и ложись рядом

В небе звезды и мы точно видим их одинаково

Мне, недавно, друг задал вопрос «кто твой друг?»

Я ответил «ты», налил стакан, ему поднес

Он улыбнулся, выпил залпом и сказал «неее.эт не то»

Друг это.

ээ…я перебил «это кто?»

Детство прошло, и мерить теми мерками глупо и несмешно

Мне не надо жертв, не надо обещаний за гаражом

Очень редко нужны советы в плане личной жизни

И уж точно кухонных бесед не надо о патриотизме

У меня понятная жизнь, я не на фарте, не коммерсант

У меня с риском в привычном смысле мало, что связано

Поболтать о бабках?

…вряд ли этим закроем понятие

Так по факту, кто мой друг сейчас… и чем он отличен от приятеля?

Не будем врать себе… с возрастом мы все

рядим понятие друзей

Жизнь крутит карусель и, понятно, меняет идею,

А лично я — без определений

Чувствую своих людей

Я стал бегать от этого слова, есть же такое?

Брат, друган, старина… еще чёрти там че

Может я жесткий зануда, но цепляюсь за слово

Когда типа знакомый, зовет меня типа семьей

Любимая парой стебет, мол, как это так выходит

С друзьями ты видишься раза 3 в год, если везет,

А вот так вот выходит, родная, годик за годом

Учимся сохранять то, что дорого меняя горизонт

Для меня друг — это близкий без церемоний и клятв

Это тот, кто не проверяет — насколько крепка сталь

С кем я не ощущаю, будто сканер ползет по регалиям

И с кем не надо че доказывать или че-то отстаивать

И есть такое чувство, что через падападнацать, блять, лет

Я буду оценивать иначе происходящее во мне

И можетбудет достаточно того, что этот человек

Просто будет добр ко мне и просто хоть чуточку верен

Немає нічого простішого, ніж створити собі ворога

Або друга або того, хто «так-сяк» і «коли — як»

Це просто ... бери пляшку і лягай поруч

У небі зірки і ми точно бачимо їх однаково

Мені, нещодавно, друг поставив питання «хто твій друг?»

Я відповів «ти», налив склянку, йому підніс

Він посміхнувся, випив залпом і сказав «ніє.ет не то»

Друг це.

е…я перебив «це хто?»

Дитинство минуло, і міряти тими мірками безглуздо і несмішно

Мені не треба жертв, не треба обіцянок за гаражем

Дуже рідко потрібні поради в плані особистого життя

І вже точно кухонних бесід не треба про патріотизм

У мене зрозуміле життя, я не на фарті, не комерсант

У мене з ризиком у звичному сенсі мало, що пов'язано

Побалакати про бабки?

... навряд чи цим закриємо поняття

Так за фактом, хто мій друг зараз... і чим він відрізняється від приятеля?

Не будьмо брехати собі... з віком ми все

рядимо поняття друзів

Життя крутить карусель і, зрозуміло, змінює ідею,

А особисто я — без визначень

Відчуваю своїх людей

Я став бігати від цього слова, є таке?

Брат, другане, старовина... ще чорті там че

Може я жорсткий зануда, але чіпляюсь за слово

Коли типу знайомий, кличе мене типу сім'єю

Улюблена парою стебне, мовляв, як це так виходить

З друзями ти бачишся рази 3 на рік, якщо щастить,

А ось так от виходить, рідна, рік за роком

Вчимося зберігати те, що дорого змінюючи обрій

Для мене друг— це близький без церемоній і клятв

Це той, хто не перевіряє — наскільки міцна сталь

З ким я не відчуваю, ніби сканер повзе по регаліях

І з ким не треба доказувати чи щось відстоювати

І є таке почуття, що через падападнацать, блять, років

Я оцінюватиму інакше, що відбувається в мені

І може буде достатньо того, що ця людина

Просто буде добрий до мене і просто хоч трішки вірний