Sur Les Lèvres De La Peur - Akhenaton, WHITE & SPIRIT

J’respire encore

Pourtant, j’sens la chaleur sur mes lèvres

Le peur s’empare de moi

Toi qui m’regarde

Sais-tu c’que c’est d’rentrer à la baraque

Avec la peur d’voir des gars qui sont là pour te marave

Ou bien alors des képis qui t’visent derrière un barrage

Le regard des victimes quand j’laisse parler ma rage

Mon cœur serré qui bat quand j’met une banane

Ce cafard qu’on braque sans remords, tard, à la sortie des palaces

Ces armes attachées au-dessus des savates

Tous ces pigeons, morts de trouille, et qui me déballent des salades

Mon CV, criblé d’violentes bagarres

Mon nom sur les bouches des journaleux à l’avenue Wagram

Des plus gros loups ici-bas arborent des cravates

Ils racontent que j’suis un sociopathe, ils chantent que je suis malade

Qu’est-ce que j’peux rêver de plus, les trimballer en balade

Le baiser de la peur, c’est c’moment où on les attache

Ou devant les coffiots quand on les attaque

Vie à cent à l’heure, dans mon camp, on parle pas d’amour mais d’attaches

J’danse avec la mort au bal des gangsters

Tout c’que j’sais, j’l’ai appris des lèvres-mêmes de la peur

La société m’appelle dur élève de la peur

Chaque jour qui passe est un d’plus sans qu’on m’enterre

C’qu’ils racontent dans la presse, sans commentaire

Pire quand j’grimpe agilement sur l'échelle de la peur

Et que c’monde, pour mesurer l’ampleur de ma rancœur

Chaque jour qui passe est un d’plus sans qu’on m’enterre

C’qui m’sort du lit l’matin (l'matin)

C’est pas les rires des gamins (non)

Mec c’est la peur

C’qui me noue l’estomac tout l’temps (tout l’temps)

C’est pas la faim qui m’tenaille

Ouais c’est la peur

Le poison qui coule dans mon sang

C’est comme un mal incurable

Qu’on appelle la peur

Et demande à qui m’comprend

C’que j’ai dans l’cœur quand j’dis passer du bon temps

J’suis un rebelle qui cherche sa cause

Les chapelles où j’prie sont des murs avec des mosaïques d’hématomes

Rares sont ceux qui s’mouillent

Dans ces flaques où j’patauge, j’ai peur d’moi-même

Préfère la mort à la taule

Paranoïaque dans mon équipe fais gaffe à la taupe

J’prends qu’du clean, pas des rats qui tapent dans la coke

Qui chantent comme des merles dans les bars face à l’alcool

Ou qui s’confient sur le plumard à la première gonzesse qu’ils racolent

J’ai autant d’craintes que d’balles dans l’matos

Les couchers sont difficiles, d’où les réveils atroces

À plus d'180 sur les boulevards, ça chie sur moi dans l’box

J’roule avec un scribouillard dans l’coffre

J’sais où j’vais, parce que les tafioles tâtonnent

Et devant les agneaux, ils passent la tenue d’Capone

J’suis c’type au téléphone, celui qui réclame la somme

Tant qu’t’es au volant, attend qu’les fusils d’assaut m’assomment

Si j’ai l’mal, j’ai aussi la peur comme assoce

J’ai baisé la vie, alors la mort me mange à sa sauce

Ma course folle crève l'écran

Crible, cross, crampe, crasse et sang

Crise, crèche, plans, crime et cran

J’danse avec la mort au bal des gangsters

Tout c’que j’sais, j’l’ai appris des lèvres-mêmes de la peur

La société m’appelle dur élève de la peur

Chaque jour qui passe est un d’plus sans qu’on m’enterre

C’qu’ils racontent dans la presse, sans commentaire

Pire quand j’grimpe agilement sur l'échelle de la peur

Et que c’monde, pour mesurer l’ampleur de ma rancœur

Chaque jour qui passe est un d’plus sans qu’on m’enterre

Tout c’que j’ai appris

J’l’ai appris des lèvres-mêmes de la peur

Elle m’l’a soufflé à l’oreille

Pour une dernière fois

Embrasse-moi

L’instinct d’mort

Ennemi public numéro un

White & Spirit

Я все ще дихаю

Все-таки я відчуваю жар на своїх губах

Страх охоплює мене

Ти, що дивишся на мене

Ти знаєш, як це — повернутися додому

Зі страхом побачити хлопців, які там, щоб дивувати вас

Або кепки, які спрямовані на вас за блокпостом

Вигляд жертв, коли я дозволю своїй люті говорити

Моє тісне серце, яке б'ється, коли я кладу банан

Цей тарган, що ми цілимось без докорів сумління, пізно, на виході з палаців

Ця зброя кріпиться над капцями

Усі ті голуби, до смерті перелякані, розгортають мені салати

Моє резюме, переповнене жорстокими бійками

Моє ім’я з вуст журналістів на авеню Ваграм

Найбільші вовки там спортивні краватки

Кажуть, що я соціопат, співають, що я хворий

Про що ще я можу мріяти, носити їх з собою

Поцілунок страху – це коли ми їх зв’язуємо

Або перед каверами, коли ми на них нападаємо

Швидке життя, у моєму таборі ми говоримо не про любов, а про зв’язки

Я танцюю зі смертю на гангстерському балу

Усе, що я знаю, я дізнався з самих вуст страху

Суспільство називає мене твердим студентом страху

Кожен минулий день стає ще одним без поховання

Те, що говорять у пресі, без коментарів

Гірше, коли я спритно піднімаюся по драбині страху

І цей світ, щоб виміряти масштаби моєї образи

Кожен минулий день стає ще одним без поховання

Що змушує мене вставати з ліжка вранці (вранці)

Це не сміх дітей (ні)

Людина, це страх

Що змушує мій живіт весь час (весь час)

Мене турбує не голод

Так, це страх

Отрута тече по моїй крові

Це як невиліковна хвороба

Називається страхом

І запитай, хто мене розуміє

Те, що у мене на серці, коли я говорю: «Гарно провести час».

Я бунтівник, який шукаю його справу

Каплиці, де я молюся, — це стіни з мозаїкою синців

Рідко бувають такі, що промокнуть

У цих калюжах, куди я пробираюся, я сам себе боюся

Віддають перевагу смерті в'язниці

Параноїк у моїй команді стежте за кротом

Я беру тільки чисті, а не щури, які брикують кока-колу

Які співають, як дрозди в барах перед алкоголем

Або хто довіряється на ліжку першій дівчині, яку вони вимагають

Страхів у мене стільки ж, скільки куль у спорядженні

Перед сном важко, звідси страшні пробудження

На бульварах більше 180, це лайно мені в ложі

Їжджу з писарем у багажнику

Я знаю, куди йду, бо тафіоли намацують

А перед ягнятами проходять повз наряд Капоне

Я той хлопець по телефону, той, хто просить гроші

Поки ти їдеш, чекай, поки штурмові гвинтівки виб’ють мене

Якщо я відчуваю біль, у мене також є страх як спільника

Я трахнув життя, тому смерть з’їдає мене своїм соусом

Мій шалений тире розбиває екран

Загадка, хрест, судома, бруд і кров

Криза, ясла, плани, злочин і сміливість

Я танцюю зі смертю на гангстерському балу

Усе, що я знаю, я дізнався з самих вуст страху

Суспільство називає мене твердим студентом страху

Кожен минулий день стає ще одним без поховання

Те, що говорять у пресі, без коментарів

Гірше, коли я спритно піднімаюся по драбині страху

І цей світ, щоб виміряти масштаби моєї образи

Кожен минулий день стає ще одним без поховання

Все, що я навчився

Я дізнався про це з самих вуст страху

Вона прошепотіла мені це на вухо

В останній раз

Поцілуй мене

Інстинкт смерті

Громадський ворог номер один

Білий дух