Sooo Bad - Akhenaton

Nos cités, ça fait un bail qu’elles ont craqué aussi

La révolution découpé à la meule

Aboutie à Dieu pour tous et chacun sa gueule

Chacun dans son coin, lendemain solitaire

Au lieu de bonnes mines, tous préfèrent avoir une mine aurifère

Ils vendent leurs âmes par tous les orifices

Ça paraît clair, si tu songes au contraire, je t’assures t’es minoritaire

Trop lisses pour la presse bourge de gauche

Qui aiment le bad boy tant qu’il rackette pas ses gosses

Célèbrent des chanteurs maudits et leurs compiles post-mortem

Au pied de l’hôtel du hip-hop, je dépose leurs têtes…

Je joue ma vie comme au stand-up

Technique rodée sur les planches d’une salle miteuse

Je me sens comme un musicien de jazz

Années 30 à Harlem, partition solo, Sooo Bad…

«Monsieur l’agent, n’hurlez pas au crime, je fais du rap»

Si la baignoire est remplie d’encre noire, appelez-moi Marat

Nos buts, tous peints de gris, on le sait bien

Voilà pourquoi nos couplets font sept fois la taille des refrains

Si on dit qu’on va découper, ce n’est pas vos rideaux, vos cadenas

Mais tous ces mots qui vont buter nos karmas

Ball-Trap comme à la kermesse, des gâchis nazes de l’orchestre

On leur colle une renaissance pour booster le bas de leurs caisses

C’est le son du futur, rien à foutre si ta ritournelle fut tube

Story-telling pur, dur, gaze, compresses et sutures

Je parle pour les miens, ignore les ânes bâtés

Avec cette impression amère d'être ce maire d’une capitale ratée

Le cœur forgé dans l’amour, transpercé de la force

Samouraï de verre élégant, vêtu de la mort

La voix du mic' m’a hissée hors du gâchis

Mon sillage d’haineux gisant sans vie #Musashi

Et les soirs, lorsque l’orage déchire le paysage

On peut lire la méfiance et la peur sur les visages

Si on n’sait plus rêver on s’comporte comme un sale gosse de maître

On la joue rebelle, mais avec des gosses de merde

Si ça nous mène là où certains nous dénient

Défiler main dans la main avec le pire des ennemis

En ces temps troublés, où l’ambiance tendue, est attendue

Je préfère toujours la main tendue, au bras tendu

Je joue ma vie comme au stand-up

Technique rodée sur les planches d’une salle miteuse

Je me sens comme un musicien de jazz

Années 30 à Harlem, partition solo, Sooo Bad…

Наші міста теж давно не зламалися

Революція шліфування

Скінчилося в Бога для всіх і кожен свої уста

Кожен у своєму кутку, завтра самотній

Замість хороших копалень усі воліють мати золоті копальні

Вони продають свою душу через усі отвори

Здається, зрозуміло, якщо ви думаєте інакше, запевняю вас, ви в меншості

Занадто гладко для лівої буржуазної преси

Які люблять поганого хлопчика, якщо він не вимагає своїх дітей

Святкуйте проклятих співаків та їхні посмертні компіляції

Біля підніжжя готелю хіп-хоп, я кладу їхні голови...

Я граю своє життя як стендап

Техніка відточена на дошках пошарпаної кімнати

Я відчуваю себе джазовим музикантом

30-ті в Гарлемі, сольна музика, Sooo Bad…

«Пане офіцер, не кричи про злочини, я реп»

Якщо ванна наповнена чорним чорнилом, називайте мене Марат

Наші цілі, всі пофарбовані в сірий колір, ми це знаємо

Тому наші куплети в сім разів більші за приспів

Якщо ми скажемо, що розріжемо, це не ваші штори, а ваші замки

Але всі ці слова, які розбивають нашу карму

М'яч-Пастка як на ярмарку, дурний бардак оркестру

Ми влаштовуємо їм відродження, щоб збільшити дно їхніх скарбниць

Це звук майбутнього, не хвилюйтеся, якщо ваша мелодія стала хітом

Розповідь чиста, тверда, марля, компреси та шви

Я говорю за своє, ігнорую ослів

З цим гірким враженням від того, що ви цей мер столиці-невдахи

Серце виковане в любові, пронизане силою

Елегантний скляний самурай, одягнений у смерть

Голос мікрофона витягнув мене з безладу

Мій слід ненависників, які лежать бездиханні #Musashi

І вечори, коли гроза рве краєвид

На обличчях можна прочитати недовіру і страх

Якщо ми більше не вміємо мріяти, ми поводимося, як хазяїн

Ми граємо в це бунтівно, але з лайними дітьми

Якщо це приведе нас туди, куди нам дехто відмовляє

Ходить рука об руку з найлютішим ворогом

У ці неспокійні часи, коли очікується напружена атмосфера

Я завжди віддаю перевагу витягнутій руці, а не витягнутій руці

Я граю своє життя як стендап

Техніка відточена на дошках пошарпаної кімнати

Я відчуваю себе джазовим музикантом

30-ті в Гарлемі, сольна музика, Sooo Bad…