Mon Texte, Le Savon (Part 2) - Akhenaton

J’ai jamais eu de scrupules devant le monde ébahi chaque matin

Pourquoi?

J’me suis jamais trahi, jamais pensé calculer c’qui m’arrive

Assommé à coup de rames, tant épuisé j’ai voulu toucher la rive

Jamais bradé ma rime seulement gravé ma rage et mes tripes

Dans les plans à l’arrache au cœur d’une ambiance électrique

Survivre et rester à la page t’inquiète pour moi

J’ai traversé un océan de fientes à la nage brisant la sclérose

J’vis à genoux, chanter mon amour pour toi

Sous l’ombre douce d’une terrasse à Vérone

J'écris mes poésies jusqu'à c’que la mort rappe mes atomes

Ou que mes feuilles brûlent sous le déluge de mille mégatonnes

Archive ces heures qu’mes gars paument

J’tiens le livre de ceux qui meurent jeunes au sein d’une immense mégapole

Demain ça tient du reflet de flammes

Endoctriné on remet les maux sur les femmes

Chaque putain de jour j’dois dire pourquoi ces mots dans mes phrases

Qu’ils aillent mourir, suffirait qu’ils prennent tous nos problèmes à la base

On était tous des anges à l'école, le diable est apparu en cherchant du taf

Quand on a serré la pogne à Eole

J’vends mes rimes comme un savon

On sort des tripes tout ce qu’on vit et c’que nous savons

J’applique l’intelligence du turf dans mon giron

Y’a pas d’putes et pas de places pour les caves que nous bravons

Et pour ça, j’vend mes rimes comme un savon

Lâche des bombes sur des vinyls que nous gravons

J’applique l’intelligence du turf dans mon sillon

C’est plein d’groupes ici c’n’est que du cœur que nous vendons

Et pour ça, j’vends mes rimes comme un savon

Pourquoi raconter qu’on est un chien quand on ne l’est pas

Une vie de félin, y’a que la lune qui entend mes pas

J’suis exalté, j’veux le dire au monde le temps s'échappe

Son prix est erroné si on le mesure aux montres

J’suis un serf mais j’dois rien aux marquis et aux contes

Aux bourges et aux brefs, aux trust et aux pompes

Mon moral bouge pas en fonction du pognon dans mon compte

J’fais mon grain avec la qualité d'écriture de mon conte

Si c’est naze le désert m’attend, pas le choix j’affronte, plante ma tente

Survie avec la pierre et la fronde, y’a plus de confiance, je sais

Ma méfiance, elle foire tout tant de fois trahi désormais j’vois des Judas

partout

J’envie les p’tits insouciants plantés devant le cartoon rêvant d’exploits comme

Muhammad Ahmad à Khartoum si je brille encore une fois le dernier baroud non

J’ai regardé, ce n'était pas la dernière cartouche

J’fais au feeling on serre la seconde présente

J’suis venu le clamer et le réciter par la présente

Mortifié par la folie que mon espèce montre j’suis bien un animal

Car cet Homme-ci est devenu un monstre

У мене ніколи не було ніяких заклопотань із враженим світом щоранку

Чому?

Я ніколи не зраджував собі, ніколи не думав прораховувати, що зі мною станеться

Приголомшений веслами, такий виснажений, що хотів доторкнутися до берега

Ніколи не продав мою риму, лише закарбував мою лють і мою кишку

У жорстких кадрах у серці електричної атмосфери

Виживай і залишайся на вершині, не хвилюйся за мене

Я плив через океан екскрементів, що розбивають склероз

Я живу на колінах, співаю тобі свою любов

Під м’якою тінню тераси у Вероні

Я пишу свої вірші, доки смерть не потрощить мої атоми

Або моє листя горить у тисячомегатонній повені

Заархівуйте ці години, які мої хлопці втрачають

Я тримаю в руках книгу тих, хто помирає молодим у величезному мегаполісі

Завтрашній день як відблиск полум'я

Вчеблені ми покладаємо зло на жінок

Кожен бісаний день я повинен говорити, чому у своїх реченнях ці слова

Нехай помирають, вони просто забирають усі наші проблеми на базу

Ми всі були ангелами в школі, з’явився диявол, який шукав роботу

Коли ми взялись за Еол

Я продаю свої рими, як мило

Ми витягуємо з нутрощів все, чим живемо і що знаємо

Я прикладаю розум дерну на колінах

Немає повій і місця для тих підвалів, які ми відважні

І для цього я продаю свої вірші, як мило

Кидайте бомби на вініл, який ми спалюємо

Я застосовую розум дерну в своїй борозні

Тут повно гуртів, ми продаємо лише серце

І для цього я продаю свої вірші, як мило

Навіщо говорити, що ти собака, коли це не так

Котяче життя, тільки місяць чує мої кроки

Я в захваті, я хочу сказати, що світовий час вислизає

Його ціна неправильна, якщо виміряти годинником

Я кріпак, але маркізам і казкам нічого не винен

До буржів і приписів, до трестів і насосів

Мій дух не змінюється з грошима на моєму рахунку

Я дотримуюся якості написання моєї казки

Якщо мене чекає пустеля, у мене немає вибору, розкинути намет

Виживання з каменем і пращою, більше немає довіри, я знаю

Моя недовіра, вона так багато разів зраджує, тепер я бачу Юду

всюди

Заздрю ​​безтурботним малятам, що стоять перед мультфільмом і мріють про подібні подвиги

Мухаммад Ахмад у Хартумі, якщо я знову засяю, останній бій ні

Я подивився, це був не останній патрон

Я роблю почуття, ми стискаємо другий презент

Я прийшов, щоб проголосити це і продекламувати

Пригнічений божевіллям, яке показує мій вид, що я тварина

Тому що цей Чоловік став монстром