Même les anges - Akhenaton

Même les Anges ne peuvent plus rien pour nous

Si bien que même les Anges…

Ici la lassitude tue plus que l’arme à feu

Les constructions en vrac s’apparentent à l’affreux

Elles sont le fruit de tous ces blazes qu’on a élus

Du bouillonnement d’idées qui chute, s’atténue, disparaît dans l’indifférence

totale

Au mépris des lois et de la morale

Partie au beau milieu de leur devoir d’histoire redessiné à leur goût

Je ne peux pas les voir tant que l’or noir pend à leur cou

Pourquoi parler au pluriel?

Tous n’en n’ont rien à foutre

Les haineux s’agenouillent à la hauteur de leurs idées courtes

Invoquant Dieu pour souhaiter le mal aux autres

Faut pas s'étonner si c’est le Diable qui vient et toque à la porte

On cherche des «oui mais» voici l’argent de la drogue

C’est l’argent de nos votes et peu importe la cause

Pour s'échapper loin du royaume des rêves déçus

Au lieu de jeter des ponts, les hommes élèvent des murs

Parce qu’une haine immense baigne les foyers

La colère nous cueille où le cœur s’est noyé

L’aveuglement tourne vite au courroux c’est ça

Même les Anges ne peuvent plus rien pour nous

Quand l’appât du gain brise les passions

Les flammes attendent au bout de toutes façons

Combien de fois on s’est mis seul à genoux

Si bien que même les Anges ne peuvent plus rien pour nous

Les grands ne sont grands que parce que nous rampons à leurs pieds

Et les rebelles de l’an 2000: des singes serviles

Nos gosses ne réussiront pas tous crampons à leurs pieds

Égocentrisme et fascisme, on assure le service

Leur modèle on l’a croqué jusqu'à la moelle

Mais le plat n'était pas doux, y avait que du fiel dans la poêle

Ils ont juré qu’un jour on verrait les étoiles

Tu les as vu toi avec un pied de biche en cagoule sur les toits

Les différences finissent vite balayées

Les hommes ont fait en sorte que même les sentiments soient monnayés

Rangés dans les cases, on sort à l’occase aisément loquace on amenait la France

visiter nos cases

Ils y ont vu des génies armés de stylos bille: ni kalashs, ni shit

Que des gamins qui vivent au rythme de leur cœur et leur âme

Mais le glas a sonné: plus personne ne vient ici où même les rats les ont

abandonnés

Les pires profs se claquent, dépressifs, défaitistes

Ils n'éduquent pas nos enfants, ils les déprécient

Au lieu de leur jeter une corde si ils se noient

Ils préfèrent passer une corde autour des branches de Magnolia

Parce qu’une haine immense baigne les foyers

La colère nous cueille où le cœur s’est noyé

L’aveuglement tourne vite au courroux c’est ça

Même les Anges ne peuvent plus rien pour nous

Quand l’appât du gain brise les passions

Les flammes attendent au bout de toutes façons

Combien de fois on s’est mis seul à genoux

Si bien que même les Anges ne peuvent plus rien pour nous

(Han) même les anges

Même les Anges ne peuvent plus rien pour nous

Même les anges

Même les Anges ne peuvent plus rien pour nous

Навіть ангели більше не можуть нам допомогти

Тож навіть ангели...

Тут втома вбиває більше, ніж рушниця

Об’ємні конструкції виглядають жахливо

Вони є плодом усіх цих вогнів, які ми обрали

Від булькання ідей, які падають, згасають, зникають у байдужості

всього

Всупереч законам і моралі

Залишили посеред історії домашнє завдання, перероблене на свій смак

Я не можу їх бачити, поки чорне золото висить на їхніх шиях

Чому говорять у множині?

Всім байдуже

Хейтери стають на коліна перед їхніми короткими ідеями

Заклик до Бога бажати зла іншим

Не дивуйтеся, якщо прийде диявол і стукає у двері

Ми шукаємо «так, але» ось гроші на наркотики

Це гроші нашого голосування, і причина не має значення

Втекти далеко від царства розбитих мрій

Замість того, щоб будувати мости, чоловіки будують стіни

Тому що величезна ненависть купає будинки

Гнів підхоплює нас там, де серце втопило

Сліпота швидко переходить у гнів

Навіть ангели більше не можуть нам допомогти

Коли принада наживи розбиває пристрасті

Полум’я все одно чекає кінця

Скільки разів ми самі опускалися на коліна

Тож навіть ангели більше не можуть нам допомогти

Великі великі лише тому, що ми повзаємо біля їхніх ніг

І повстанці 2000 року: рабські мавпи

Наші діти не досягнуть успіху з усіма своїми кошами на ногах

Егоцентризм і фашизм, ми надаємо послугу

Їхню модель ми хруснули до кісток

Але страва була не солодка, в каструлі була тільки жовч

Вони поклялися, що одного дня ми побачимо зірки

Ти їх бачив ти з ломом у балаклаві на дахах

Відмінності швидко змітаються

Чоловіки заробляли навіть почуття готівкою

Розставивши по коробках, ми виходимо при нагоді легко балакучі ми привезли Францію

відвідайте наші хатки

Побачили геніїв, озброєних кульковими ручками: ні калаші, ні лайна

Тільки діти, які живуть так, якби їх серце і душа

Але пролунав передсмертний дзвін: сюди більше ніхто не ходить там, де навіть щури є

покинутий

Найгірші вчителі – це сламки, депресивні, пораженські

Вони не виховують наших дітей, а принижують їх

Замість того, щоб кидати їм мотузку, якщо вони потонуть

Вони вважають за краще перекидати мотузку навколо гілок магнолії

Тому що величезна ненависть купає будинки

Гнів підхоплює нас там, де серце втопило

Сліпота швидко переходить у гнів

Навіть ангели більше не можуть нам допомогти

Коли принада наживи розбиває пристрасті

Полум’я все одно чекає кінця

Скільки разів ми самі опускалися на коліна

Тож навіть ангели більше не можуть нам допомогти

(Хан) навіть ангели

Навіть ангели більше не можуть нам допомогти

навіть ангели

Навіть ангели більше не можуть нам допомогти