Au Fin Fond D'une Contrée - Akhenaton

Cette histoire est une fable, le conteur de celle-ci est fiable

Et sans parler du Diable, le bohneur est friable

Car mon rgne en fait n’a jamais (c)t© minable.

Ma contr (c)e (c)tait de sable, mes sujets des ombres inombrables,

O№ l’amiti© (c)tait le ciment, le jeu, le piment,

L’amour l’agr (c)ment, la joie, l’aliment.

Nous vivions tous dans nos rЄves et nos passions

Mais la vie d’adulte a d (c)clench© un processus d'(c)limination.

De formidables randonn (c)es v (c)lo

Ђ pautre sustentatoire dans une station de m (c)tro.

Ou sont pass (c)s les rois, les reines qui nagure

Fabriquaient des cendriers pour la fЄte des pres?

Pourquoi ai-je perdu le sourire, avec un air si triste,

Pour des amis qui se sont tromp (c)s de pistes?

L’enfant qui sommeillait en moi s’est (c)vapor© Et malgr©, je d (c)sire rester.

Au fin fond d’une contr (c)e par les vents battus,

Je suis le roi fou d (c)suet, souverain d’un peuple de statues.

Ils ont tous quitt© mes rЄves, et moi je me souviens.

Les ombres sont des rЄves (x3)

Je regrette ces soir (c)es d'(c)t© o№ nous faisions des parties de cache-cache.

Les t-shirts plein de taches, planqu (c)s sous des bўches, sache

Que nous (c)tions des gosses comme les autres.

Esprit de libert©, les poumons gonfl (c)s de fiert©.

Pour mon malheur, l’enfance n’est pas (c)ternelle.

Le miel donna du fiel, et le rЄve devint sel.

L’enveloppe corporelle cru.

Les ombres m’ont quitt©, mes compagnons sont devenus des statues.

De tous ceux qui jouaient au soldat avec moi,

La moiti© ont d (c)sormais des traces sur le bras

Et je ferme les yeux afin que s’envole

Le souvenir de voir leurs mres les chercher la sortie de l'(c)cole.

L’amour qu’elles leurs portaient, l’attenion qu’elles leurs donnaient,

Se doutaient-elles qu’un jour, ils voleraient dans leurs porte-monnaies.

Mais JP, tu as grandis trop tґt, ton visage aujourd’hui me fait froid dans le

dos.

Tu as quitter mon royaume sans pr (c)venir.

Ton ombre est un souvenir, statue de glace f"t ton devenir.

Tu hantes ma contr (c)e avec un regard fig©.

Ici, tu as laiss© notre amiti©.

Comme le peuple de Loth, ils n’ont pas cru la mis (c)corde

Et quand je les aborde, dans leurs coeurs il pleut des cordes.

Sans ignorer qu’un peu d’amour peut changer la statue en

Ombre, libre, souple et sombre.

Pour pouvoir absorber le maximum de lumire,

La licorne chevauchant la crinire d’un (c)clair

Et tout est clair dans la nuit des songes.

Au moins je peux y chasser ces terribles regrets qui me rongent.

La r (c)ponse est changement de cap.

Pourquoi suis-je devenu comme un souverain de l'®le de Pўques?

Heureusement qu’une reine d’Orient m’a (c)pous©.

Elle m’a redonn© un peuple d’ombres afin de pouvoir gouverner.

Ma destin (c)e est jonch (c)e de paysages verts

Depuis que j’ai quitt© l'ennui de mon d (c)sert.

Ensuite, si mon mental va, des fois

Je ne puis l'(c)viter, je me revois.

Ця історія — байка, оповідач її надійний

І не кажучи вже про Диявола, щастя розсипчасте

Тому що моє правління насправді ніколи (с) не було пошарпаним.

Моїм контролем (c)e (c) був пісок, мої піддані незліченні тіні,

Де дружба (с) була цементом, грою, прянощами,

Любіть розваги, радість, поживу.

Ми всі жили своїми мріями і своїми пристрастями

Але доросле життя (в) запустило процес (в) ліквідації.

Великі походи (c)es v (c)lo

Ђ ще один ліфт на станції m (c)tro.

Куди поділися королі, королеви, що нагурують

Зробили попільнички до свята лугів?

Чому я втратив усмішку, виглядаючи таким сумним,

Для друзів, які отримали неправильні дані?

Дитина, що дрімала в мені, (с)випарилася, І незважаючи на це, я (в)бажаю залишитися.

У глибині супроводу побитих вітрів,

Я божевільний король (c)suet, правитель народу статуй.

Усі вони залишили мої мрії, і я пам’ятаю.

Тіні - це мрії (x3)

Я шкодую про ті вечори (c)t©, коли ми грали в ігри в хованки.

Майки, повні плям, заховані під колодами, знають

Що ми (с) були такими ж дітьми, як інші.

Дух свободи, легені роздуті від гордості.

На жаль для мене дитинство не (в) вічне.

Мед дав жовч, і сон став сіллю.

Сирий конверт тіла.

Тіні покинули мене, мої супутники стали статуями.

З усіх, хто грався зі мною в солдата,

Половина має сліди (с)сорбуту на руці

І я закриваю очі, щоб відлетіло

Спогад про те, як вони бачили, як їх шукали матері, коли вони виходили зі школи.

Любов, яку вони мали до них, увагу, яку вони їм приділяли,

Чи підозрювали вони, що одного разу вкрадуть з гаманців.

Але JP, ти занадто рано виріс, твоє обличчя сьогодні викликає у мене холод

назад.

Ти покинув моє королівство без попередження.

Твоя тінь - це спогад, крижана статуя - твоє майбутнє.

Ти переслідуєш мій контр(с)е застиглим поглядом.

Ось ти залишив нашу дружбу.

Як і люди Лота, вони не повірили помилковому зв’язку

І коли я підходжу до них, в їхніх серцях йде сильний дощ.

Не ігноруючи, що маленька любов може перетворити статую на

Тінь, вільний, гнучкий і темний.

Щоб мати можливість поглинати максимальну кількість світла,

Єдиноріг верхи на гриві (с)ясні

І все ясно в ніч снів.

Принаймні я можу вигнати ці жахливі жалі, які з’їдають мене.

Відповідь r (c) – це зміна курсу.

Чому я став схожим на правителя острова Пасхи?

На щастя, королева Сходу (в) вийшла за мене заміж.

Вона повернула мені народ тіней, щоб я міг правити.

Моя доля всіяна зеленими краєвидами

Так як я залишив нудьгу свого d(c)sert.

Тоді, якщо мій розум збивається, іноді

Я не можу цього уникнути, я знову бачу себе.