Ах, маменька! -

Серая лошадка в чистом поле скачет.

Может, кто украдкой обо мне заплачет.

В белое пространство заманила вьюга

Иль непостоянство жизненного круга.

А в тихом домике зажжется свет,

И голос тоненький сорвется вслед:

"Куда ж ты, маленький? Мир полон бед!"

Ах, мама, маменька, я уж не маленький!

Ах, мама, маменька, мне много лет!

Что-то стало жутко.

В стужу не согреться,

И под полушубком леденеет сердце.

Что-то стало шатко.

Разгулялась что-ли

Серая лошадка, заблудилась в поле?

Серая лошадка в чистом поле скачет.

Вечно мать украдкой по сыночку плачет.

Ну, а он далече где-то затерялся,

На пути на Млечном след его остался.

Сіра конячка в чистому полі стрибає.

Може, хто крадькома про мене заплаче.

У білий простір заманила завірюха

Або мінливість життєвого кола.

А в тихому будиночку засвітиться світло,

І голос тоненький зірветься слідом:

"Куди ж ти, маленький? Світ сповнений бід!"

Ах, мамо, мамо, я вже не маленький!

Ах, мамо, мамо, мені багато років!

Щось стало страшно.

У холоднечу не зігрітися,

І під кожушком льодіє серце.

Щось стало хитко.

Розгулялася що-небудь

Сіра конячка, заблукала в полі?

Сіра конячка в чистому полі стрибає.

Вічно мати крадькома по синочку плаче.

Ну, а він десь десь загубився,

На шляху на Чумацькому слід його залишився.