Не оставляй - айскрин

Так стесняемся и

Опускаем свой взгляд

Вниз, глаза норовят

Встретиться, но опять промолчим

Может так будет лучше,

Но я в этот раз

Сожгу все изнутри

И скажу

Скажу, что люблю,

А потом извинюсь

Мол я не всерьез

И вообще, так шучу

А ты просто уйдешь

И я не докричусь

Сквозь шум галдеж:

Даже хоть на чуть — чуть!

Не оставляй меня здесь одного, одного!

В этой комнате точно свихнусь

Без тебя, утону, утону

Да, мы делаем вид

Будто нам все равно

Друг на друга, но взгляд

Говорит о другом

Ты обходишь меня

Как и я — стороной,

Но нас тянет друг к другу

Нас так тянет друг к другу

И кстати

Ведь я не шутил, а если серьезно

То все так по — детски и кажется то, что

Везде, где была ты и там, где живешь ты

По всем бульварам, площадям, перекресткам

Я прокричу из своей каждой строчки

Всех моих песен — того города грез, что

Ты мне нужна, и если я тоже, то

Не оставляй никогда, ни за что меня

Не оставляй никогда ни за что меня

Не оставляй меня здесь одного, одного

В этой комнате точно свихнусь

Без тебя, утону, утону

Так соромимося і

Опускаємо свій погляд

Вниз, очі норовлять

Зустрітися, але знову промовчимо

Може, так буде краще,

Але я в цього разу

Спалю все зсередини

І скажу

Скажу, що люблю,

А потім вибачуся

Мовляв, я не серйозно.

І взагалі, так жартую

А ти просто підеш

І я не докричусь

Крізь шум галасу:

Навіть хоч на трохи—трохи!

Не залишай мене тут одного, одного!

У цій кімнаті точно збожеволію

Без тебе, потону, потону

Так, ми робимо вигляд

Ніби нам байдуже

Друг на друга, але погляд

Говорить про інше

Ти обходиш мене

Як і я — стороною,

Але нас тягне один до одного

Нас так тягне друг до друга

І до речі

Адже я не жартував, а якщо серйозно

То все так по дитячому і здається те, що

Скрізь, де була ти і там, де живеш ти

Всім бульварам, площам, перехрестям

Я прокричу зі свого кожного рядка

Усіх моїх пісень — того міста мрій, що

Ти мені потрібна, і якщо я теж, то

Не залишай ніколи, ні за що мене

Не залишай ніколи ніза що мене

Не залишай мене тут одного, одного

У цій кімнаті точно збожеволію

Без тебе, потону, потону