Fifty Years After The Fair - Aimee Mann

Fifty years after the fair

The picture I have is so clear

Underneath the clouds in the air

Rose the Trylon and the Perisphere

And that for me was the finest of scenes

The perfect world across the river in Queens

Fifty years after the fair

I drink from a different cup

But it does no good to compare

Cause nothing ever measures up

I guess just for a second we thought

That all good things would rise to the top

And how beautiful it was, tomorrow

We’ll never have a day of sorrow

We got through the '30s but our belts were tight

We conceived of a future with no hope in sight

We’ve got decades ahead of us to get it right, I swear

Fifty years after the fair

Fifty years after the fair

I live in tomorrow town

Even on a wing and a prayer

The future never came around

It hurts to even think of those days

The damage we do by the hopes that we raise

But how beautiful it was, tomorrow

We’ll never have a day of sorrow

We got through the '30's but our belts were tight

We conceived of a future with no hope in sight

We’ve got decades ahead of us to get it right, I swear

Fifty years after the fair

П’ятдесят років після ярмарку

Зображення, яке я маю, настільки чітке

Під хмарами в повітрі

Троянда Трилон і перисфера

І для мене це була найкраща з сцен

Ідеальний світ за річкою у Queens

П’ятдесят років після ярмарку

Я п’ю з іншої чашки

Але це не добре порівнювати

Бо нічого ніколи не вимірюється

Я припускаю, що лише на секунду ми подумали

Щоб усе хороше піднялося на вершину

І як гарно було завтра

У нас ніколи не буде дня смутку

Ми пройшли через 30-ті, але наші пояси були тугими

Ми задумали майбутнє без надії

Присягаюся, у нас попереду  десятиліття, щоб зробити це правильно

П’ятдесят років після ярмарку

П’ятдесят років після ярмарку

Я живу в завтрашньому місті

Навіть на крилі та молитва

Майбутнє так і не настало

Мені боляче навіть думати про ті дні

Шкода, яку ми завдаємо сподіваннями, які ми виводимо

Але як гарно було завтра

У нас ніколи не буде дня смутку

Ми пройшли через 30-ті, але наші пояси були тугими

Ми задумали майбутнє без надії

Присягаюся, у нас попереду  десятиліття, щоб зробити це правильно

П’ятдесят років після ярмарку