Оно выделяло тепло - АИГЕЛ

Я родился в С-1, потом переехал в БСМП-2 рядом с моргом

Там хоботом рыл во дворе ржавый слоник бесплодную землю

Прессованный прах наших предков: бомжей городских

Работяг деревенских, которых великая стройка скурила

И выдула в небо задумчиво из крематорной трубы

Я видел в окно, как дышит оно

Напротив как раз продавали гробы

И все мужички нелепой судьбы

Роились вокруг, потому что оно выделяло тепло

К ограде его, когда были совсем малыши

Прислоняли свои шалаши мы

И это не тень от забора, а что-то реально большое

Брало нас тогда под крыло - оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Бабай был водитель автобуса - сам из села

Когда он пустой после смены катился в депо

Умирая от рака, черемуха пышно цвела

Мы висели на поручнях, как на лианах

Ломали компостер, копили билеты

В какое такое депо?

Мы уже после смерти его догадались об этом

Мой прадед мечтал об одном

Чтоб был у семьи его дом

Он строил и строил, дотла сгорал его дом

Три раза подряд, за третьим пожаром дед умер

От разрыва сердца, и все говорили

Что бил вместо крови огонь из грудного жерла

В тот день вся деревня за час подтянулась к воротам двора его

Что их туда привело, что их туда привело?

Никто не сумел описать, но все помнили точно:

Оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло (оно выделяло тепло)

Оно выделяло тепло (оно выделяло тепло)

Оно выделяло тепло (оно выделяло тепло)

Оно выделяло тепло (оно выделяло тепло)

Оно выделяло тепло

Другой 30 лет мертвым был в лагерях

И однажды седым встал в дверях

Не поверила мать, не пошла обнимать

Пока тот ей не вытащил из рукава забитое плечо (как в кино!)

И поняли все, что на койке небесной

Теперь есть свободное место одно

И лагерной песнею мамкину старую печку-сердечко

Сынок затопил горячо (как нельзя горячо!)

Душа ее вмиг отлетела, а то, что осталось

Еще сутки светилось, млело, сиротело

И высвобождало тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Мой сын родился в РКБ, горячий, как хлеб

Весь из этого соткан тепла

Он сразу заплакал о тех, кто ради него

Стал зола стал зола, в груди моей женщины

Чиркнуло что-то от этого плача

И по животу и с сосков потекло

Она поняла: с этих пор навсегда поселилось

В ней властное нечто, которое жгло ее

Жгло ее, жгло ее, жгло ее, жгло и пекло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Оно выделяло тепло, оно выделяло тепло

Я народився в С-1, потім переїхав до ЛШМД-2 поряд з моргом

Там хоботом рив у дворі іржавий слоник безплідну землю

Пресований прах наших предків: бомжів міських

Роботяг сільських, яких велике будівництво шкурило

І видула в небо задумливо із крематорної труби

Я бачив у вікно, як дихає воно

Навпаки якраз продавали труни

І всі мужички безглуздої долі

Роїлися навкруги, бо воно виділяло тепло

До огорожі його, коли були зовсім діти

Притуляли свої курені ми

І це не тінь від паркану, а щось реально велике

Брало нас тоді під крило – воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Бабай був водій автобуса – сам із села

Коли він порожній після зміни котився у депо

Вмираючи від раку, черемха пишно цвіла

Ми висіли на поручнях, як на ліанах

Ломали компостер, копили квитки

В яке таке депо?

Ми вже після смерті його здогадалися про це

Мій прадід мріяв про одне

Щоб був у сім'ї його дім

Він будував і будував, вщент згоряв його будинок

Тричі поспіль, за третьою пожежею дід помер

Від розриву серця, і всі говорили

Що бив замість крові вогонь із грудного жерла

Того дня все село за годину підтяглося до воріт двору його.

Що їх туди привело, що їх привело туди?

Ніхто не зумів описати, але всі пам'ятали точно:

Воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло (воно виділяло тепло)

Воно виділяло тепло (воно виділяло тепло)

Воно виділяло тепло (воно виділяло тепло)

Воно виділяло тепло (воно виділяло тепло)

Воно виділяло тепло

Інший 30 років мертвим був у таборах

І одного разу сивим став у дверях

Не повірила мати, не пішла обіймати

Поки той їй не витягнув із рукава забите плече (як у кіно!)

І зрозуміли все, що на ліжку небесному

Тепер є вільне місце одне

І табірною піснею мамкіну стару грубку-серце

Синок затопив гаряче (як не можна гаряче!)

Душа її вмить відлетіла, а те, що лишилося

Ще добу світилося, мліло, сиротіло

І вивільняло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Мій син народився в РКБ, гарячий, як хліб

Весь із цього витканий тепла

Він одразу заплакав про тих, хто заради нього

Став зола став зола, у грудях моєї жінки

Чиркнуло щось від цього плачу

І по животу і з сосків потекло

Вона зрозуміла: з цього часу назавжди оселилося

У ній владне щось, що палило її

Палило її, пекло її, пекло її, пекло і пекло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло

Воно виділяло тепло, воно виділяло тепло